НОВИНИ

Коротко і по суті. Лише Найважливіше.
UMN.UA - це найважливіші теми дня у розвитку та ексклюзиви з прямих ефірів UMN. Красиво. Інформативно. Виключно. Будь собою. Будь з нами. Бути справжнім – важливо!
Launched by
Якщо вам подобається те, що ми робимо —
будемо вдячні за фінансову підтримку нашого проєкту.
💙💛
Наші реквізити:
ГО ЮМН
IBAN:
UA063052990000026001016207598
pb.ua:
5363 5423 0778 1303
monobank:
5375 4141 0021 8964
Наша банка монобанк:
Paypal:
paypal@skrypin.ua
Payoneer:
5300 7211 2293 8860
Мобільні перекази:
+380963302229

Мецгер, "ДНР" та 60 млн: "Схеми" оприлюднили розслідування щодо скандального "Укрексімбанку"

10:28 / 8 жовтня 2021

«Схемам» вдалося з'ясувати, що державний «Укрексімбанк» видав 60 мільйонів доларів кредиту фірмам бізнесмена, чия компанія веде діяльність на окупованій частині Донеччини (ОРДО), на якій діє за підтримки росії угруповання «ДНР», і сплачує податки окупаційній владі. Більше того, як гарантію повернення цих грошей, під заставу банк узяв об'єкт, цінність та надійність якого сумнівні – адже за нього роками точилася боротьба в декількох юрисдикціях, йдеться в розслідуванні "Схем".

У розпорядженні «Схем» – кредитний договір, укладений між банком та позичальником. Дві компанії беруть кредит на 60 мільйонів доларів. Наразі власником обох є Сергій Брюховецький. Він же виступає поручителем за договором. У квітні 2021 року «Укрексімбанк» ухвалив рішення видати кредит.

Договір між «Укрексімбанком» та позичальником на видання кредиту у 60 мільйонів доларів

Хто такий Сергій Брюховецький?

Публічно доступної інформації про цю людину небагато. Бізнесмен родом із Горлівки Донецької області. У двохтисячних він був депутатом Горлівської міської ради від Партії регіонів.

Сергій Брюховецький – тесть Федора Христенка, теж вихідця з Донеччини – нині народного депутата від партії «ОПЗЖ».

При цьому, як вдалося встановити «Схемам», Сергій Брюховецький – власник бізнесу на окупованій території в рідній Горлівці. Мова йде про компанію «Спец-реммаш».

Ця компанія, зареєстрована у Горлівці, є в українському реєстрі юридичних осіб.

Але 11 грудня 2014 року окупаційна влада у Горлівці зареєструвала компанію «Спец-реммаш» вже за так званими місцевими «законами».

Ці дані «Схеми» отримали та перевірили з двох незалежних одне від одного поінформованих джерел – у «фінансових органах» на окупованих територіях

І співвласником цієї компанії там значиться Сергій Григорович Брюховецький.

Яку діяльність вона веде?

Як і до окупації росією частини території Донецької і Луганської областей, вона ремонтує обладнання для місцевих шахт.

Так, у фірми Брюховецького послуги замовляють, наприклад:

  1. «Шахта Комсомолець Донбасу»
  2. «Макіїввугілля»
  3. «Торезантрацит»,
  4. «Шахта імені О.Ф. Засядька» та інші.

Усі перелічені підприємства перебувають під прямим контролем угруповання «ДНР».

Фірма Брюховецького «Спец-реммаш» тільки за 2020 рік заробила понад 5 мільйонів рублів. Що на той час – близько двох мільйонів гривень.

Про те, що компанія справді веде активну діяльність у Горлівці, існує чимало згадок на різних сайтах, пов’язаних з угрупованням «ДНР». Тут проходять практику місцеві студенти.

Органи окупаційної влади звітують про графік перевірок на підприємстві, наприклад, це перевірки дотримання так званого «трудового законодавства» в ОРДО, а на сайті так званого «Мінпромторгу «ДНР» вказують, що один з заводів під контролем окупаційної влади співпрацює з ТОВ «Спец-реммаш».

Проводячи активну господарську діяльність, бізнес Брюховецького сплачує податки у місцевий «бюджет» ОРДО.

Наприклад, за 7 місяців 2021 року компанія сплатила до скарбниці окупаційної адміністрації щонайменше три з половиною мільйони рублів. Це приблизно 1,4 мільйона гривень.

В Україні Кримінальний кодекс тлумачить такі дії як фінансування тероризму. «Схеми» намагалися зв’язатися і з самим Сергієм Брюховецьким, а також пробували передати прохання про коментар через його зятя, народного депутата Федора Христенка. Але він не вийшов на зв'язок.

Чому державний «Укрексімбанк» на чолі з Євгеном Мецгером видав багатомільйонний доларовий кредит бізнесмену, який веде бізнес та платить податки на окупованій території? Чи проводились усі необхідні перевірки? Якщо так, чи дійсно у банку не змогли встановити цих даних? А якщо встановили – чому це не зупинило кредитний комітет банку?

Саме ці питання журналісти «Схем» й намагались поставити Євгену Мецгеру під час того самого інтерв’ю.

Читайте також: Напад на журналістів "Схем": керівництву "Укрексімбанку" вручили підозру

6 жовтня, вручити підозру Мецгеру не змогли, бо не застали його на робочому місці. Речниця столичної прокуратури Надія Максимець повідомила, що одна особа склала повноваження, інша написала заяву про звільнення. Попри це вони не були на той час звільненими та мали перебувати на робочому місці.

На сайті "Укрексімбанку" 6 жовтня повідомили, що Євгена Мецгера відсторонили від обов'язків голови правління банку, тимчасово на цю посаду призначили члена правління Сергія Єрмакова.   

Нагадаємо, на журналіста Кирила Овсяного та оператора Олександра Мазура напали 4 жовтня 2021 року, забрали камери та видалили відзнятий матеріал. Ввечері 5 жовтня журналісти опублікували відео з відновленим записом.  Поліція відкрила кримінальне провадження за статтею "перешкоджання законній професійній діяльності журналістів".  

"Це перемога і не лише України, а й міжнародного права" - історик Сергій Кот про повернення "скіфського золота"

21:39 / 26 жовтня 2021

Апеляційний суд Амстердама, де проходили слухання по суті у справі про приналежність колекції "скіфського золота", ухвалив рішення повернути експонати виставки "Крим. Золотий острів у Чорному морі" на територію суверенної держави Україна. Колекцію "скіфського золота" привезли у музей в Амстердамі на виставку ще до окупації півострова росією. Скіфське золото, доки триває судова тяганина, зберігається в музеї Алларда Пірсона в Амстердамі.

Як Україні вдалося повернути культурне надбання, чому це рішення є прецедентом та де будуть зберігати повернуті артефакти в ефірі UMN розповів доктор історичних наук Сергій Кот.

"Це перемога і не лише України, а і перемога міжнародного права"

Перша звістка – це неймовірне піднесення, ми пройшли великий шлях, він виявився поки переможним, це рішення апеляційного суду – це, фактично, крапка поставлена. І згідно з нідерландським законодавством, ще може бути апеляція до Верховного суду, але все таки апеляційний суд підтримав і затвердив рішення першої інстанції, яке ми мали у грудні 2016 року, про те що «скіфське золото» має бути повернуто до України. Це перемога і не лише України, а і перемога міжнародного права", – розповів історик.

У 2015 році це питання постало серйозно, говорить Сергій Кот. У тодішньому складі Міністерства культури України була певна розгубленість, один із заступників міністра, коментуючи це журналістам, сказав, що імовірно доведеться віддавати ці речі у кримські музеї, які перебували в умовах російської окупації, додав Кот.

За його словами, згідно з міжнародним правом і конвенцією, країна, яка видала дозвіл на тимчасове вивезення культурних цінностей, наприклад з метою виставки, ця країни і має бути отримувачем назад. 

Нас пробували схилити до того, що є контракти між музеями і організаторами і речі мають повернутися в ті музеї. Невипадково Україна зробила сильний крок у 2020 році, коли подала на відвід судді, яку запідозрили у співпраці з рф. Тому що ця суддя при розгляді аргументів сторін спробувала виключити з аргументації української сторони і не долучити до справи якраз посилання на міжнародні зобов’язання сторін і на конвенцію 1970 року", - розповідає Кот.

Історик наголошує, що відповідно до норм конвенції, речі, які не повертаються вчасно після тимчасового вивезення, офіційно оголошуються незаконно вивезеними і підлягають безумовному поверненню в країну походження.

Новий склад суду діяв по совісті і по справедливості, і згідно з міжнародним правом. Не думаю, що Верховний суд Нідерландів змінить рішення суддів і першої інстанції, і апеляційної інстанції. Скоріш за все, конвульсивні дії російської сторони будуть спрямовані на те, щоб відтягнути офіційне передання цих речей до України, бо це означитиме велику міжнародну поразку росії у цій справі", – пояснює Сергій Кот.

Колекція отримала назву "скіфське золото" завдяки журналістам, говорить Сергій Кот.

Це була виставка великої кількості артефактів різних періодів і різних народів, пов’язаних з історією Криму. І це дійсно починалося від скіфської доби, сарматські речі і речі готів, періоду Готського царства у Криму, що безумовно цікавило Німеччину. Найцінніші речі були з центральних музеїв України, зокрема з Національно-історичного музею. Вони повернулася ще тоді. Спір, що тоді виник навколо кримських музеїв, які в умовах окупації почали вимагати, щоб саме їм повернули предмети. Вони там не є найціннішими, але це велика кількість, близько 550 предметів, різної доби, різного характеру. Але кожна пам’ятка сама по собі є унікальною і неповторною, це оригінальна річ. Поза уявленнями про цінність золотих виробів і срібла чи дорогоцінних каменів, кожен артефакт є цінним. І тому країна бореться і за цінні речі, щоб вони лишилися в Україні і належали нашій культурній спадщині, і за справедливе вирішення цієї ситуації на основі міжнародного права", - розповідає науковець.

Повернуті експонати, які неможливо повернути з якихось причин в ті музеї, в яких вони були, вони можуть перебувати на депозитарії до того часу, поки буде можливість передати їх назад, зазначає історик. Тому ці речі можуть бути в одному з українських музеїв. Вони можуть експонуватися і чекати поки вони повернуться в кримські музеї. Проте історик говорить про ще одну проблему.

Сьогодні ніхто не може проконтролювати долю десятків і сотень тисяч археологічних артефактів, які внаслідок масштабних будівництва, розгорнутих російськими окупантами на території Криму, знищується. В майбутньому, це рішення суду може радикально вплинути на долю тих експонатів, які згодом вдасться виявити у російських музеях, після того, як Крим повернеться в Україну і Україна буде мати всі права для того, щоб вимагати повернення своїх культурних цінностей на свою територію", - каже Сергій Кот.