Верховна рада ухвалила у першому читанні законопроєкт №3637, який врегульовує поняття та правовий статус віртуального активу, а також питання прав власності та здійснення угод із криптовалютами в Україні. «Слово і діло» розібралося, що пропонує проєкт закону, а також який правовий статус мають криптовалюти в інших країнах.

В Україні ринок віртуальних активів уже сформувався за останні п'ять років, але перебуває повністю поза правовим полем держави. Експерти оцінюють обсяг транзакцій в Україні з ними близько 150-200 млн доларів на день, а капіталізація – становить понад 2 млрд доларів. При цьому вся галузь перебуває у тіні.

Якщо парламентарії підтримають законопроєкт вдруге, в Україні з’явиться можливість відкривати рахунки в банках для проведення операцій з віртуальними активами.

Законопроєкт передбачає, що опікуватись ринком буде Міністерство цифрової трансформації. Усі постачальники послуг, пов’язані із обігом віртуальних активів в Україні, повинні пройти державну реєстрацію та звітувати відповідно до порядку та стандартів, які має розробити Мінцифри.

Відомство також має створити Державний реєстр постачальників таких послуг.

У Мінцифри стверджують, що надання віртуальним активам юридичного статусу забезпечить учасникам ринку право на судовий та інші способи захисту прав на такі активи.

Будь-хто в Україні зможе токенізувати (виражати у цифровій, юридично значущій формі) права вимоги на актив, в країні зможуть легально працювати міжнародні біржі, на яких відбуваються торги віртуальними активами.

Першою у світі криптовалютою вважається Bitcoin, що з'явився ще у 2009 році. Наразі немає єдиного підходу до правового регулювання криптовалют у світі, кожна країна має власний досвід та підхід.

У Євросоюзі криптовалюти (включаючи Bitcoin) розглядають як конвертовані децентралізовані віртуальні валюти. У 2014 році European Central Bank радив місцевим банківським організаціям не проводити операцій із криптовалютами, доки для них не створять режим регулювання. Через рік суд ЄС постановив, що під час використання Bitcoin як засобу платежу операції його обміну на фіатні валюти не повинні обкладатися ПДВ.

У 2017 році були внесені поправки до директиви ЄС щодо боротьби з відмиванням грошей, які спрямовані на зниження ризику використання віртуальної валюти для відмивання коштів, здобутих злочинним шляхом. Згідно з цими змінами, «платформи віртуальних валют» і провайдери криптовалютного сервісу зобов'язані дотримуватись таких самих вимог ідентифікації своїх клієнтів і відстежувати підозрілі операції, як інші фінансові організації, у тому числі банки.

Криптовалюти визнали легальним засобом платежів у Японії, Німеччині, Франції.

Хоча у Великій Британії віртуальні активи ще не легалізовані, але криптовалютні біржі та обмінники працюють та підлягають держреєстрації, а такі операції ‒ оподаткуванню.

У Польщі купівля або продаж криптовалют та їхній майнінг визнані видами комерційної діяльності. Постачальники віртуальних активів підлягають держреєстрації.

Білорусь регулює операції із криптою декретом «Про розвиток цифрової економіки». У рамках спеціальної економічної зони «Парк високих технологій» дозволяється ведення криптовалютного бізнесу, реєстрація криптовалютних бірж та обмінників, майнінг, при цьому операції з криптовалютами не оподатковуються.

У РФ криптовалюти визнані засобом платежів, засобом накопичень та інвестицій, але поки що заборонено оплачувати криптовалютами товари та послуги. Закон про цифрові фінансові активи набуде чинності від 1 січня 2021 року.

Друзі! Важливо! Ми переходимо на розповсюдження інформації лише в YouTube, Facebook та Тelegram-каналі.

Інформаційні стріми з 8 ранку до 0 ночі у співробітництві з відомими журналістами та блогерами на каналах UMN та skrypin.ua

Наш Facebook: https://www.facebook.com/UkrMediaNetwork

Наш Тelegram: https://t.me/UMNuaНаш Twitter: https://twitter.com/UMN_ua