У серпні 1932 року сталін запропонував новий репресивний закон про охорону державного майна. Закон передбачав за такі порушення розстріл з конфіскацією майна або 10 років ув'язнення. Засуджені не підлягали амністії. За каральним документом закріпилася назва "закон про п’ять колосків", оскільки винним у розкраданні державного майна фактично був кожен, хто без дозволу зібрав на колгоспному полі кілька колосків пшениці. За перший місяць було розстріляно щонайменше 250 людей, а за перший рік дії нового закону за ним засудили 150 000 осіб. Закон діяв до 1947 року, однак пік його застосування припав саме на 1932-33 рр.

Терор голодом, який тривав впродовж 22-х місяців, був спланованою конфіскацією у селян врожаю зернових та усіх інших продуктів харчування. При цьому радянська влада мала значні запаси зерна в резервах та здійснювала його експорт за кордон під час голодомору, забороняла та блокувала виїзд людей, що голодують за межі Української РСР та відмовлялася приймати допомогу з-за кордону.

За різними оцінками, голодомор забрав життя від 3 до 10 мільйонів українців. Втрати оцінюють по-різному через брак достовірних демографічних даних того періоду про чисельність втрат серед українців. За підрахунками Інституту демографії та соціальних досліджень НАНУ, їх було 3,2 млн.

За даними істориків, навесні 1933 року на території тодішньої УРСР помирало 20 людей щохвилини, 1 000 людей щогодини і майже 25 000 людей щодня. Найбільше постраждали від голоду колишні Харківська і Київська області (теперішні Полтавська, Сумська, Харківська, Черкаська, Київська, Житомирська). На них припадає 52,8% загиблих. 

Добірка фонодокументів Центру досліджень голодомору в Україні (м. Торонто, США) зі спогадами людей, які пережили той страшний голод та погодились надати інтерв’ю про події багаторічної давнини.

Понад 50 країн світу почали вакцинувати населення від коронавірусу. Одними з перших нарівні з медиками щеплення роблять державні лідери. По-перше, переважно вони люди у віці, а, по-друге, прагнуть підвищити суспільну довіру до вакцинації. «Слово і діло» пропонує подивитися, хто зі світових лідерів вже прищепився від COVID-19.

У середині грудня від коронавірусу вакцинувався прем'єр-міністр Ізраїлю Біньямін Нетаньяху. Він був першим, хто це зробив в Ізраїлі. Разом із ним вакцину компаній Pfizer і Biontech отримав міністр охорони здоров'я. «Невелика ін'єкція для людини, величезний крок для здоров'я всіх. Зробіть щеплення», – закликав Нетаньяху. Процедуру проводили в прямому ефірі, щоб на особистому прикладі спонукати населення вакцинуватися.

Ще до свого вступу на посаду прищепився від коронавірусу Джо Байден. Він також зробив це у прямому ефірі: «Я роблю це, щоб продемонструвати, що люди повинні бути готові, коли буде доступна вакцинація. Нема про що турбуватися». Віцепрезидентка Камала Гарріс теж вакцинувалася.

У січні вакцинувався президент Туреччини Реджеп Ердоган. Йому ввели дозу китайського препарату Sinovac. Російським препаратом «Спутник V» прищепився президент Гвінеї Альфі Конде.

Вакцинувалися препаратом Pfizer також президент Румунії Клаус Йоганніс, президент Словаччини Зузана Чапутова, президент Греції Катерина Сакелларопулу, президент Чехії Мілош Земан. 9 січня вакцинувалися королева Великої Британії Єлизавета II та її чоловік принц Філіп. Однак в Букінгемському палаці не повідомили, якою саме вакциною.

У Ватикані в січні стартувала вакцинація, і щеплення вже зробив Папа Римський Франциск. Ще до цього він закликав людей вакцинуватися від коронавірусу: «Я вважаю, що з етичної точки зору кожен повинен вакцинуватися, це етичний момент, так як ви ризикуєте не тільки своїм здоров'ям, своїм життям, а й життям інших».