Документ у другому читанні підтримали 255 народних депутатів.

Верховна Рада розглянула законопроєкт за скороченою процедуою. Голова парламентського комітету з питань фінансової, податкової та митної політики Данило Гетьманцев пояснив це тим, що до законопроєкту подали 11,5 тисячі поправок, більшість з яких «не мали будь-якого смислового навантаження». 

Під час засідання парламент на фоні конфлікту Офісу президента з Рінатом Ахметовим повернувся до першої редакції законопроєкту, яка передбачала невигідну олігарху зміну механізму нарахування ренти на залізну руду. Мінфін запропонував, щоб базою нарахування ренти замість собівартості була вартість руди на світовому ринку, а ставки ренти прогресивно диференціювалися (чим вища ціна, тим вища ставка ренти). Через це ЗМІ охрестили законопроєкт «антиахметовським».

До другого читання в законопроєкт внесли зміни, в результаті яких він передбачав зниження податкового навантаження на залізорудні активи найбільших фінансово-промислових груп, однак сьогодні голова фракції "Слуга народу" Давид Арахамія поставив відповідну поправку (№ 97) на підтвердження. Депутати поправку не підтримали. Це означає, що нардепи повернулися до першої редакції проєкту закону.

Крім цього, депутати під час засідання підтримали поправку, якою зменшили розмір єдиного податку для підприємств птахівництва. Ставку єдиного податку для земель, на яких розташовані будівлі птахофабрик, вирішили зменшити з 0,95% від нормативної вартості землі до 0,5%.

У пояснювальній записці до законопроєкту йдеться, що ставки податків не переглядалися від 2019 року, а ставки акцизу на алкоголь – від 2017 року. Але поточна економічна ситуація вимагає переглянути підходи до стягування податків, пише "Слово і діло".

У законопроєкті Мінфін запропонував на 5% підняти ставки акцизного податку на алкоголь, екологічного податку (крім ставок за викиди двоокису вуглецю в атмосферу стаціонарними джерелами забруднення, за скиди забруднювальних речовин у водні об'єкти та за розміщення малонебезпечних нетоксичних відходів гірничої промисловості) і рентної плати за користування частотним ресурсом.

Ставку екологічного податку за скидання забруднювальних речовин у водні об'єкти хочуть підвищити в 1,6 раза (з 2029 року – у 8 разів), за викиди СО2 в атмосферу – з 10 грн за тонну до 30 грн, за відходи гірничої промисловості – з 0,49 грн за тонну до 1,5 грн.

На 14,5% може бути підвищена рентна плата за спеціальне використання води і лісових ресурсів, а також за користування надрами в цілях, не пов'язаних з видобуванням корисних копалин.

Відповідно до міжнародних зобов'язань Україні необхідно також змінити підхід до визначення ставки акцизного податку на пиво. Зараз пиво обкладається акцизним податком у розмірі 2,78 грн за літр напою будь-якої міцності. У законопроєкті податок пропонують вираховувати за міцністю напою, а не за літражем. Якщо зміни ухвалять, то акциз на літр пива з вмістом спирту 4% становитиме 2,39 грн, з вмістом спирту 8% – 4,79 грн.

Зміни до Податкового кодексу також передбачають збільшення податку на доходи фізичних осіб від продажу третього і наступних об'єктів нерухомого майна з 5% до 18%.

Нововведення заплановані і в частині ПДВ. Мінфін пропонує встановити обмеження на відшкодування ПДВ для посередників, які купували або імпортували товари, які надалі реалізовувалися в Україні. Також можуть запровадити ПДВ для операцій Нацбанку з реалізації дорогоцінних металів.

Ще одна пропозиція Мінфіну – скасувати пільгу з акцизного податку для платників, які здійснюють постачання електричної енергії (когенераційної або з відновлюваних джерел).

Друзі! Важливо! Ми переходимо на розповсюдження інформації лише в YouTube, Facebook та Тelegram-каналі.

Інформаційні стріми з 8 ранку до 0 ночі у співробітництві з відомими журналістами та блогерами на каналах UMN та skrypin.ua

Наш Facebook: https://www.facebook.com/UkrMediaNetwork

Наш Тelegram: https://t.me/UMNuaНаш Twitter: https://twitter.com/UMN_ua