НОВИНИ

Коротко і по суті. Лише Найважливіше.
UMN.UA - це найважливіші теми дня у розвитку та ексклюзиви з прямих ефірів UMN. Красиво. Інформативно. Виключно. Будь собою. Будь з нами. Бути справжнім – важливо!
Launched by
Якщо вам подобається те, що ми робимо —
будемо вдячні за фінансову підтримку нашого проєкту.
💙💛
Наші реквізити:
ГО ЮМН
IBAN:
UA063052990000026001016207598
pb.ua:
5363 5423 0778 1303
monobank:
5375 4141 0021 8964
Наша банка монобанк:
Paypal:
paypal@skrypin.ua
Payoneer:
5300 7211 2293 8860
Мобільні перекази:
+380963302229

Нардеп від "Слуги народу" збрехав, пояснюючи мільйонні статки матері – ЗМІ

12:00 / 12 жовтня 2021

Сестра народного депутата від “Слуги народу” Андрія Клочка, статками якої він раніше пояснював походження нерухомості на мільйони гривень у матері, офіційно заробляє 10 тисяч гривень на місяць, мешкає на Троєщині і ніколи не мала бізнесу. Про це йдеться в сюжеті Bihus.Info.

На початку вересня журналісти показали, що матір нардепа Клочка – Наталія – протягом двох років стала власницею одразу двох квартир у Києві, будинку, земельних ділянок і Tesla Model X 2016-го року. Ринкова вартість цього майна зараз приблизно 14,5 млн грн, а старт вартісних покупок збігся з потраплянням Клочка до Верховної Ради.

У відповідь на це нардеп виклав пост на Facebook, де заперечив свою участь у фінансуванні маминого майна. Натомість заявив, що з нерухомістю їй допомогла сестра, яка “є забезпеченою людиною і має медичний бізнес, її чоловік очолює місцеву філію міжнародної компанії”.

Журналісти взялися перевіряти цю версію і з’ясували, що вона не відповідає дійсності. 

Сестра нардепа Олена Грузіцька не має жодного бізнесу і, якщо вірити реєстрам, ніколи не мала. Жінка працює у стоматологічній клініці керівницею і офіційно, за даними джерел журналістів у податковій, з початку цього року отримувала близько 9 тисяч гривень зарплатні на місяць (плюс ще по 1 300 грн на місяць від іншої стоматологічної фірми). Чоловік сестри працює в компанії, що займається виробами з алюмінію, і з початку року офіційно отримує близько 28 тисяч на місяць. За три останні роки їхня родина сукупно заробила трохи більше мільйона гривень гривень. Цієї суми не вистачило б навіть на придбання електрокару, оформленого на матір.

Грузіцька з чоловіком, які, за словами нардепа, профінансували майно матері на мільйони, живуть у звичайній багатоповерхівці на Троєщині. Жінка їздить на Toyota Rav4, що був привезений з США після ДТП, а її чоловік користується бюджетною 15-річною Toyota Corolla. 

Ще одним поясненням походження вартісних активів у дописі Клочка були продаж родинної квартири та його подарунок матері з продажу нерухомості в Броварах. Ці твердження відповідають дійсності, але ніяк не пояснюють купівлю активів для матері. Адже родинну квартиру на київській Троєщині було продано у квітні 2021-го за 1,9 млн грн (до того ж, продавали квартиру вже після того, як частина нового майна у власності матері вже з’явилася). Нерухомість же Клочка, відповідно до його декларації, була продана за 750 тисяч гривень і ймовірно саме їх варто вважати подарунком для матері. Ці суми суттєво менші за витрачені родиною на купівлю нового майна.

Сам нардеп відмовився відповідати на питання журналістів.

Грузіцька теж не пояснила журналістам звідки в неї кошти на дорогі закупівлі. На питання про бізнес, який журналістам так і не вдалося знайти в офіційних реєстрах, жінка відповіла: “Шукайте”.

Цікаво також, що в процесі перевірки статків сестри народного депутата, Bihus.Info з’ясували, що вона скуповувала нову нерухомість паралельно з матір’ю. Період також збігається з потраплянням Клочка до Верховної Ради. Так, Олена Грузіцька протягом останніх двох років стала власницею квартири у ЖК “Баварія” під Києвом, 100-метрової квартири на Троєщині та одразу двох квартир у тому ж ЖК “Рів’єра”, де нерухомість дісталася і матері. Ринкова вартість придбаного Грузіцькою майна може сягати 7 млн грн. Відтак, загалом родичі нардепа за час його перебування в парламенті, за нашими підрахунками скупилися десь на 20 мільйонів гривень.

"Це перемога і не лише України, а й міжнародного права" - історик Сергій Кот про повернення "скіфського золота"

21:39 / 26 жовтня 2021

Апеляційний суд Амстердама, де проходили слухання по суті у справі про приналежність колекції "скіфського золота", ухвалив рішення повернути експонати виставки "Крим. Золотий острів у Чорному морі" на територію суверенної держави Україна. Колекцію "скіфського золота" привезли у музей в Амстердамі на виставку ще до окупації півострова росією. Скіфське золото, доки триває судова тяганина, зберігається в музеї Алларда Пірсона в Амстердамі.

Як Україні вдалося повернути культурне надбання, чому це рішення є прецедентом та де будуть зберігати повернуті артефакти в ефірі UMN розповів доктор історичних наук Сергій Кот.

"Це перемога і не лише України, а і перемога міжнародного права"

Перша звістка – це неймовірне піднесення, ми пройшли великий шлях, він виявився поки переможним, це рішення апеляційного суду – це, фактично, крапка поставлена. І згідно з нідерландським законодавством, ще може бути апеляція до Верховного суду, але все таки апеляційний суд підтримав і затвердив рішення першої інстанції, яке ми мали у грудні 2016 року, про те що «скіфське золото» має бути повернуто до України. Це перемога і не лише України, а і перемога міжнародного права", – розповів історик.

У 2015 році це питання постало серйозно, говорить Сергій Кот. У тодішньому складі Міністерства культури України була певна розгубленість, один із заступників міністра, коментуючи це журналістам, сказав, що імовірно доведеться віддавати ці речі у кримські музеї, які перебували в умовах російської окупації, додав Кот.

За його словами, згідно з міжнародним правом і конвенцією, країна, яка видала дозвіл на тимчасове вивезення культурних цінностей, наприклад з метою виставки, ця країни і має бути отримувачем назад. 

Нас пробували схилити до того, що є контракти між музеями і організаторами і речі мають повернутися в ті музеї. Невипадково Україна зробила сильний крок у 2020 році, коли подала на відвід судді, яку запідозрили у співпраці з рф. Тому що ця суддя при розгляді аргументів сторін спробувала виключити з аргументації української сторони і не долучити до справи якраз посилання на міжнародні зобов’язання сторін і на конвенцію 1970 року", - розповідає Кот.

Історик наголошує, що відповідно до норм конвенції, речі, які не повертаються вчасно після тимчасового вивезення, офіційно оголошуються незаконно вивезеними і підлягають безумовному поверненню в країну походження.

Новий склад суду діяв по совісті і по справедливості, і згідно з міжнародним правом. Не думаю, що Верховний суд Нідерландів змінить рішення суддів і першої інстанції, і апеляційної інстанції. Скоріш за все, конвульсивні дії російської сторони будуть спрямовані на те, щоб відтягнути офіційне передання цих речей до України, бо це означитиме велику міжнародну поразку росії у цій справі", – пояснює Сергій Кот.

Колекція отримала назву "скіфське золото" завдяки журналістам, говорить Сергій Кот.

Це була виставка великої кількості артефактів різних періодів і різних народів, пов’язаних з історією Криму. І це дійсно починалося від скіфської доби, сарматські речі і речі готів, періоду Готського царства у Криму, що безумовно цікавило Німеччину. Найцінніші речі були з центральних музеїв України, зокрема з Національно-історичного музею. Вони повернулася ще тоді. Спір, що тоді виник навколо кримських музеїв, які в умовах окупації почали вимагати, щоб саме їм повернули предмети. Вони там не є найціннішими, але це велика кількість, близько 550 предметів, різної доби, різного характеру. Але кожна пам’ятка сама по собі є унікальною і неповторною, це оригінальна річ. Поза уявленнями про цінність золотих виробів і срібла чи дорогоцінних каменів, кожен артефакт є цінним. І тому країна бореться і за цінні речі, щоб вони лишилися в Україні і належали нашій культурній спадщині, і за справедливе вирішення цієї ситуації на основі міжнародного права", - розповідає науковець.

Повернуті експонати, які неможливо повернути з якихось причин в ті музеї, в яких вони були, вони можуть перебувати на депозитарії до того часу, поки буде можливість передати їх назад, зазначає історик. Тому ці речі можуть бути в одному з українських музеїв. Вони можуть експонуватися і чекати поки вони повернуться в кримські музеї. Проте історик говорить про ще одну проблему.

Сьогодні ніхто не може проконтролювати долю десятків і сотень тисяч археологічних артефактів, які внаслідок масштабних будівництва, розгорнутих російськими окупантами на території Криму, знищується. В майбутньому, це рішення суду може радикально вплинути на долю тих експонатів, які згодом вдасться виявити у російських музеях, після того, як Крим повернеться в Україну і Україна буде мати всі права для того, щоб вимагати повернення своїх культурних цінностей на свою територію", - каже Сергій Кот.