НОВИНИ

Коротко і по суті. Лише Найважливіше.
UMN.UA - це найважливіші теми дня у розвитку та ексклюзиви з прямих ефірів UMN. Красиво. Інформативно. Виключно. Будь собою. Будь з нами. Бути справжнім – важливо!
Launched by
Якщо вам подобається те, що ми робимо —
будемо вдячні за фінансову підтримку нашого проєкту.
💙💛
Наші реквізити:
ГО ЮМН
IBAN:
UA063052990000026001016207598
pb.ua:
5363 5423 0778 1303
monobank:
5375 4141 0021 8964
Наша банка монобанк:
Paypal:
paypal@skrypin.ua
Payoneer:
5300 7211 2293 8860
Мобільні перекази:
+380963302229

Смерть народного депутата Полякова: відомі попередні причини

11:20 / 8 жовтня 2021

За результатами розтину, смерть народного депутата групи "За майбутнє" Антона Полякова наступила внаслідок гострої ішемічної хвороби серця, гострої коронарної недостатності. Разом з тим, ще слідство очікує результати інших судово-медичних досліджень. Окремі з них будуть відомі вже найближчим часом, впродовж доби, інші складніші дослідження отримаємо за декілька днів, повідомила Суспільному речниця прокуратури Києва Надія Максимець.

Нардеп Ганна Скороход знепритомніла в одному з кабінетів комітету Верховної Ради, повідомляють ЗМІ. Поляков був її другом. На місце приїхала "швидка".

Генеральний прокурор України, Ірина Венедіктова відреагувала на смерть депутата Антона Полякова. У своєму дописі на Facebook вона переказала слова водія таксі, який віз Полякова: "за словами водія, він взяв пасажира за кілька хвилин до того біля зупинки громадського транспорту в Дніпровському районі Києва, після цього його почало нудити в машині".

Народного депутат та члена депутатської групи «За майбутнє» Антона Полякова мертвим знайшли вночі 8 жовтня, пише пресслужба поліції Києва. Він їхав у таксі і йому стало зле. 

Попередньо правоохоронці встановили, що чоловіку стало зле дорогою в таксі, його намагались реанімувати лікарі швидкої, але констатували смерть", - повідомляє поліція.

За даним фактом розпочато кримінальне провадження за ч. 1 ст. 115 (Умисне вбивство) Кримінального кодексу України з приміткою "Природна смерть". Тривають слідчі дії.

Антону Полякову було 33 роки. До Верховної ради його було обрано у 2019 році у складі партії "Слуга народу" від Чернігівської області. Однак у листопаді 2019 його виключили з фракції: у політсилі тоді рішення пояснили тим, що Поляков відмовився голосувати за ті законопроєкти, які за спільним рішенням мали підтримувати "слуги".

У грудні того ж року він вийшов з партії. Пізніше став членом депутатської групи "За майбутнє".

"Це перемога і не лише України, а й міжнародного права" - історик Сергій Кот про повернення "скіфського золота"

21:39 / 26 жовтня 2021

Апеляційний суд Амстердама, де проходили слухання по суті у справі про приналежність колекції "скіфського золота", ухвалив рішення повернути експонати виставки "Крим. Золотий острів у Чорному морі" на територію суверенної держави Україна. Колекцію "скіфського золота" привезли у музей в Амстердамі на виставку ще до окупації півострова росією. Скіфське золото, доки триває судова тяганина, зберігається в музеї Алларда Пірсона в Амстердамі.

Як Україні вдалося повернути культурне надбання, чому це рішення є прецедентом та де будуть зберігати повернуті артефакти в ефірі UMN розповів доктор історичних наук Сергій Кот.

"Це перемога і не лише України, а і перемога міжнародного права"

Перша звістка – це неймовірне піднесення, ми пройшли великий шлях, він виявився поки переможним, це рішення апеляційного суду – це, фактично, крапка поставлена. І згідно з нідерландським законодавством, ще може бути апеляція до Верховного суду, але все таки апеляційний суд підтримав і затвердив рішення першої інстанції, яке ми мали у грудні 2016 року, про те що «скіфське золото» має бути повернуто до України. Це перемога і не лише України, а і перемога міжнародного права", – розповів історик.

У 2015 році це питання постало серйозно, говорить Сергій Кот. У тодішньому складі Міністерства культури України була певна розгубленість, один із заступників міністра, коментуючи це журналістам, сказав, що імовірно доведеться віддавати ці речі у кримські музеї, які перебували в умовах російської окупації, додав Кот.

За його словами, згідно з міжнародним правом і конвенцією, країна, яка видала дозвіл на тимчасове вивезення культурних цінностей, наприклад з метою виставки, ця країни і має бути отримувачем назад. 

Нас пробували схилити до того, що є контракти між музеями і організаторами і речі мають повернутися в ті музеї. Невипадково Україна зробила сильний крок у 2020 році, коли подала на відвід судді, яку запідозрили у співпраці з рф. Тому що ця суддя при розгляді аргументів сторін спробувала виключити з аргументації української сторони і не долучити до справи якраз посилання на міжнародні зобов’язання сторін і на конвенцію 1970 року", - розповідає Кот.

Історик наголошує, що відповідно до норм конвенції, речі, які не повертаються вчасно після тимчасового вивезення, офіційно оголошуються незаконно вивезеними і підлягають безумовному поверненню в країну походження.

Новий склад суду діяв по совісті і по справедливості, і згідно з міжнародним правом. Не думаю, що Верховний суд Нідерландів змінить рішення суддів і першої інстанції, і апеляційної інстанції. Скоріш за все, конвульсивні дії російської сторони будуть спрямовані на те, щоб відтягнути офіційне передання цих речей до України, бо це означитиме велику міжнародну поразку росії у цій справі", – пояснює Сергій Кот.

Колекція отримала назву "скіфське золото" завдяки журналістам, говорить Сергій Кот.

Це була виставка великої кількості артефактів різних періодів і різних народів, пов’язаних з історією Криму. І це дійсно починалося від скіфської доби, сарматські речі і речі готів, періоду Готського царства у Криму, що безумовно цікавило Німеччину. Найцінніші речі були з центральних музеїв України, зокрема з Національно-історичного музею. Вони повернулася ще тоді. Спір, що тоді виник навколо кримських музеїв, які в умовах окупації почали вимагати, щоб саме їм повернули предмети. Вони там не є найціннішими, але це велика кількість, близько 550 предметів, різної доби, різного характеру. Але кожна пам’ятка сама по собі є унікальною і неповторною, це оригінальна річ. Поза уявленнями про цінність золотих виробів і срібла чи дорогоцінних каменів, кожен артефакт є цінним. І тому країна бореться і за цінні речі, щоб вони лишилися в Україні і належали нашій культурній спадщині, і за справедливе вирішення цієї ситуації на основі міжнародного права", - розповідає науковець.

Повернуті експонати, які неможливо повернути з якихось причин в ті музеї, в яких вони були, вони можуть перебувати на депозитарії до того часу, поки буде можливість передати їх назад, зазначає історик. Тому ці речі можуть бути в одному з українських музеїв. Вони можуть експонуватися і чекати поки вони повернуться в кримські музеї. Проте історик говорить про ще одну проблему.

Сьогодні ніхто не може проконтролювати долю десятків і сотень тисяч археологічних артефактів, які внаслідок масштабних будівництва, розгорнутих російськими окупантами на території Криму, знищується. В майбутньому, це рішення суду може радикально вплинути на долю тих експонатів, які згодом вдасться виявити у російських музеях, після того, як Крим повернеться в Україну і Україна буде мати всі права для того, щоб вимагати повернення своїх культурних цінностей на свою територію", - каже Сергій Кот.