НОВИНИ

Коротко і по суті. Лише Найважливіше.
UMN.UA - це найважливіші теми дня у розвитку та ексклюзиви з прямих ефірів UMN. Красиво. Інформативно. Виключно. Будь собою. Будь з нами. Бути справжнім – важливо!
Launched by
Якщо вам подобається те, що ми робимо —
будемо вдячні за фінансову підтримку нашого проєкту.
💙💛
Наші реквізити:
ГО ЮМН
IBAN:
UA063052990000026001016207598
pb.ua:
5363 5423 0778 1303
monobank:
5375 4141 0021 8964
Наша банка монобанк:
Paypal:
paypal@skrypin.ua
Payoneer:
5300 7211 2293 8860
Мобільні перекази:
+380963302229

У вівторок можуть затвердити "жовту" зону карантину по всій Україні

13:41 / 20 вересня 2021

У вівторок відбудеться засідання Державної комісії з ТЕБ та НС, яка розгляне встановлення жовтого епідемічного рівня по всій території України з 22 вересня. Про це йшлося на селекторній нараді під головуванням Прем’єр-міністра України Дениса Шмигаля, передає пресслужба уряду.

Як повідомили в Міністерстві охорони здоров’я, за останній тиждень кількість підтверджених нових випадків захворювання на COVID-19 зросла на 68%, а госпіталізацій — на 51%.

Навантаження на систему охорони здоров’я поки що контрольоване. Реанімаційні ліжка зайняті на 33%, ліжка з киснем на 29%, але при цьому людей, яким призначена киснева терапія, на цих ліжках – 19%", — зазначив міністр охорони здоров’я Віктор Ляшко.

У зв'язку з погіршенням епідемічної ситуації, уряд на позачерговому засіданні ухвалив рішення про продовження дії адаптивного карантину до 31 грудня 2021 року.

Прем’єр-міністр наголосив, що водночас запрацюють нові правила адаптивного карантину, які послаблюють обмеження для тих закладів господарювання та освіти, в яких вакциновано першою дозою не менше 80% персоналу.

Ми змінили підхід до карантинних обмежень та дозволили роботу таким закладам, щоб не зупиняти економічний та освітній процес у нашій країні. Держава надала можливість кожному громадянину щепитися безкоштовно різними вакцинами на вибір. Вакцинація залишається пріоритетом у протидії поширенню хвороби", — наголосив Денис Шмигаль.

Міністр охорони здоров’я Віктор Ляшко повідомив, що минулого тижня відбулася переорієнтація мобільних бригад щеплення на заклади освіти.

Учасники наради також наголосили на важливості протидії підробці документів, які засвідчують вакцинацію та відсутність захворювання на COVID-19.

Голова Національної поліції Ігор Клименко доповів про результати перевірки щодо підроблення ковід-документів за минулий тиждень. Так, було проведено 14 обшуків, що стосуються фактів підроблення результатів ПЛР-тестів, довідок про вакцинацію, міжнародних свідоцтв про вакцинацію та ковід-сертифікатів. З них 2 обшуки в медичних закладах, та 2 — у туристичних агенціях. Було задокументовано незаконну діяльність трьох лікарів і семи посередників у шести регіонах країни. Вилучено 50 міжнародних свідоцтв про вакцинацію, 107 ПЛР-тестів і заблоковано 1 телеграм-канал, яким займався розповсюдженням таких документів.

Прем’єр-міністр дав завдання МВС та МОЗ спільно з СБУ продовжити роботу щодо викриття осіб та веб-ресурсів, які займаються виготовленням та розповсюдженням підроблених документів та шкодять здоров'ю українців.

"Це перемога і не лише України, а й міжнародного права" - історик Сергій Кот про повернення "скіфського золота"

21:39 / 26 жовтня 2021

Апеляційний суд Амстердама, де проходили слухання по суті у справі про приналежність колекції "скіфського золота", ухвалив рішення повернути експонати виставки "Крим. Золотий острів у Чорному морі" на територію суверенної держави Україна. Колекцію "скіфського золота" привезли у музей в Амстердамі на виставку ще до окупації півострова росією. Скіфське золото, доки триває судова тяганина, зберігається в музеї Алларда Пірсона в Амстердамі.

Як Україні вдалося повернути культурне надбання, чому це рішення є прецедентом та де будуть зберігати повернуті артефакти в ефірі UMN розповів доктор історичних наук Сергій Кот.

"Це перемога і не лише України, а і перемога міжнародного права"

Перша звістка – це неймовірне піднесення, ми пройшли великий шлях, він виявився поки переможним, це рішення апеляційного суду – це, фактично, крапка поставлена. І згідно з нідерландським законодавством, ще може бути апеляція до Верховного суду, але все таки апеляційний суд підтримав і затвердив рішення першої інстанції, яке ми мали у грудні 2016 року, про те що «скіфське золото» має бути повернуто до України. Це перемога і не лише України, а і перемога міжнародного права", – розповів історик.

У 2015 році це питання постало серйозно, говорить Сергій Кот. У тодішньому складі Міністерства культури України була певна розгубленість, один із заступників міністра, коментуючи це журналістам, сказав, що імовірно доведеться віддавати ці речі у кримські музеї, які перебували в умовах російської окупації, додав Кот.

За його словами, згідно з міжнародним правом і конвенцією, країна, яка видала дозвіл на тимчасове вивезення культурних цінностей, наприклад з метою виставки, ця країни і має бути отримувачем назад. 

Нас пробували схилити до того, що є контракти між музеями і організаторами і речі мають повернутися в ті музеї. Невипадково Україна зробила сильний крок у 2020 році, коли подала на відвід судді, яку запідозрили у співпраці з рф. Тому що ця суддя при розгляді аргументів сторін спробувала виключити з аргументації української сторони і не долучити до справи якраз посилання на міжнародні зобов’язання сторін і на конвенцію 1970 року", - розповідає Кот.

Історик наголошує, що відповідно до норм конвенції, речі, які не повертаються вчасно після тимчасового вивезення, офіційно оголошуються незаконно вивезеними і підлягають безумовному поверненню в країну походження.

Новий склад суду діяв по совісті і по справедливості, і згідно з міжнародним правом. Не думаю, що Верховний суд Нідерландів змінить рішення суддів і першої інстанції, і апеляційної інстанції. Скоріш за все, конвульсивні дії російської сторони будуть спрямовані на те, щоб відтягнути офіційне передання цих речей до України, бо це означитиме велику міжнародну поразку росії у цій справі", – пояснює Сергій Кот.

Колекція отримала назву "скіфське золото" завдяки журналістам, говорить Сергій Кот.

Це була виставка великої кількості артефактів різних періодів і різних народів, пов’язаних з історією Криму. І це дійсно починалося від скіфської доби, сарматські речі і речі готів, періоду Готського царства у Криму, що безумовно цікавило Німеччину. Найцінніші речі були з центральних музеїв України, зокрема з Національно-історичного музею. Вони повернулася ще тоді. Спір, що тоді виник навколо кримських музеїв, які в умовах окупації почали вимагати, щоб саме їм повернули предмети. Вони там не є найціннішими, але це велика кількість, близько 550 предметів, різної доби, різного характеру. Але кожна пам’ятка сама по собі є унікальною і неповторною, це оригінальна річ. Поза уявленнями про цінність золотих виробів і срібла чи дорогоцінних каменів, кожен артефакт є цінним. І тому країна бореться і за цінні речі, щоб вони лишилися в Україні і належали нашій культурній спадщині, і за справедливе вирішення цієї ситуації на основі міжнародного права", - розповідає науковець.

Повернуті експонати, які неможливо повернути з якихось причин в ті музеї, в яких вони були, вони можуть перебувати на депозитарії до того часу, поки буде можливість передати їх назад, зазначає історик. Тому ці речі можуть бути в одному з українських музеїв. Вони можуть експонуватися і чекати поки вони повернуться в кримські музеї. Проте історик говорить про ще одну проблему.

Сьогодні ніхто не може проконтролювати долю десятків і сотень тисяч археологічних артефактів, які внаслідок масштабних будівництва, розгорнутих російськими окупантами на території Криму, знищується. В майбутньому, це рішення суду може радикально вплинути на долю тих експонатів, які згодом вдасться виявити у російських музеях, після того, як Крим повернеться в Україну і Україна буде мати всі права для того, щоб вимагати повернення своїх культурних цінностей на свою територію", - каже Сергій Кот.