НОВИНИ

Коротко і по суті. Лише Найважливіше.
UMN.UA - це найважливіші теми дня у розвитку та ексклюзиви з прямих ефірів UMN. Красиво. Інформативно. Виключно. Будь собою. Будь з нами. Бути справжнім – важливо!
Launched by
Якщо вам подобається те, що ми робимо —
будемо вдячні за фінансову підтримку нашого проєкту.
💙💛
Наші реквізити:
ГО ЮМН
IBAN:
UA063052990000026001016207598
pb.ua:
5363 5423 0778 1303
monobank:
5375 4141 0021 8964
Наша банка монобанк:
Paypal:
paypal@skrypin.ua
Payoneer:
5300 7211 2293 8860
Мобільні перекази:
+380963302229

Помер міський голова Борисполя. У нього був COVID-19 - Дубінський

13:14 / 28 жовтня 2020

До оголошення результатів виборів, від коронавірусу помер чинний мер Борисполя і лідер гонки Анатолій Федорчук.

Допис у Телеграм народного депутата “Слуги народу” Олександра Дубінського

На виборах Федорчук балотувався як висуванець партії "Наш край". За попередніми результатами підрахунку голосів, він зі значним відривом перемагав на виборах мера Борисполя.

Технологічний фронт. Як геополітичні та економічні протистояння впливають на новітні розробки

12:16 / 5 грудня 2020
Фото: AFP/EAST NEWS

«Якщо тікток закриється, це для мене буде те саме, що втратити найближчих друзів, весь свій прогрес та всю роботу, яку я проробила… Втратити тікток для мене — те саме, що втратити себе», — так прокоментувала виданню The New York Times 17-річна американська тікток-блогерка Ешлі Ханніфорд, яка має 400 тисяч підписників у цій соцмережі. З нею погоджується 20-річний Нік Остін, аудиторія якого у тіктоку перевищила 7 млн користувачів. «У мене лише 3 млн підписників у інстаграмі та 500 тисяч на ютубі», — додає блогер. Про це пише Надія Баловсяк для "Українського тижня". 

Ці переживання представників покоління Z та міленіалів пов’язані з тим, що китайський сервіс коротких відео TikTok став безпосереднім фігурантом торгової війни між США та Китаєм, а саме однією з найбільших компаній, яких зачепили геополітичні і економічні протистояння між двома наддержавами. Наслідком цього стали втручання у розвиток вільного ринку, блокування окремих сервісів та компаній та обмеження їх доступу на ринок не лише США, але і їхніх країн-союзників. Та насправді це протистояння є боротьбою за панування на ринку технологій. І від того, хто у ньому переможе, залежить майбутній ландшафт ринку високих технологій.

Жертвами ініційованої Адміністрацією Дональда Трампа технологічної війни стали найбільші китайські компанії Huawei та TikTok, а до участі в цьому протистоянні влада США спонукала й інші країни. Хоча насправді протистояння між двома найбільшими економіками світу триває вже давно. А претензії Трампа щодо тіктоку можна розглядати як умовну відповідь уряду Сполучених Штатів на давнє блокування найбільших американських онлайн-сервісів на території Китаю, таких як фейсбук, гугл, твіттер. І хоча перші дві компанії неодноразово робили спроби зайти на китайський ринок, Google востаннє намагалась це зробити декілька років тому, та успіху не досягла. Її спроби запустити в Китаї новинний додаток із цензурованим контентом викликав протести серед співробітників цієї компанії, тож вона тимчасово призупинила свої експерименти з китайським онлайн-ринком. Нинішнє технологічне протистояння між Китаєм та США дозволяє припустити, що найближчим часом ці спроби не будуть відновлені.

Стратегічною метою технологічного антагонізму між Вашингтоном і Пекіном є контроль за даними та інфраструктурою — елементами, які не лише дозволять отримати технологічну перевагу в найближчій перспективі, але й сприятимуть подальшому розвитку таких інновацій, як штучний інтелект чи безпілотні автомобілі. І Китай та США, а також ЄС, прекрасно це розуміють.

Прихована війна за 5G

Одним із проявів торговельно-технологічного протистояння стали претензії Адміністрації Дональда Трампа до китайської компанії Huawei. В травні 2019 року президент США заборонив використовувати технології Huawei в комунікаційних мережах країни. Для цього компанію Huawei внесли до так званого чорного списку (Entity List). Це означало, що американським компаніям заборонено працювати з цим брендом — зокрема, продавати або передавати йому свої технології та розробки без спеціального дозволу. Окрім того, американським виробникам чипів Qualcomm, Intel та Broadcom було заборонено постачати Huawei деталі та обладнання.

Але чи не найбільшого удару китайському техногіганту завдала компанія Google, яка анулювала ліцензію цієї фірми на Android. Це серйозно шкодить позиціям Huawei на ринку смартфонів, оскільки перешкоджає її доступу до майбутніх оновлень Android і обмежує для неї можливості використання додатків Google. Huawei залишили право користуватися версією Android із відкритим вихідним кодом для створення власної операційної системи на її базі. Втім, відсутність доступу до Google Play Store та інших популярних додатків (до прикладу, YouTube, Gmail, Google Maps) за умови, що Huawei належить до топвиробників смартфонів у світі, знищує ще один напрямок бізнесу китайського гіганта. Причому не в Китаї, де гуглівські сервіси й так заборонені, а на світовому ринку. Huawei в останні роки став одним із найпопулярніших брендів смартфонів у Європі, Латинській Америці і на Близькому Сході. Проте американські заборони завдали серйозного удару по продажах китайських гаджетів за межами Піднебесної. Частка компанії на ринку смартфонів лише у Європі знизилася з 24,9% в першому до 19,3% у другому кварталі 2019 року.

Основна претензія президента США Дональда Трампа до Huawei полягає в тому, що компанія нібито становить загрозу національній безпеці. В уряді Трампа впевнені, що розробки Huawei використовуються для шпигування за американцями та країною в цілому та що компанія тісно співпрацює з урядом КНР та китайською Компартією, яка впливає на роботу техногіганта. Окремою претензією є звинувачення Huawei у промисловому шпигунстві та крадіжках технологій американських компаній.

Заборона використовувати обладнання Huawei у телекомунікаційних мережах США та інших країн пов’язана з побоюванням, що компанія може встановити в свої пристрої так звані бекдор» — приховані модулі, які дозволять китайцям отримувати доступ до секретної інформації. В Huawei не втомлюються спростовувати звинувачення, але, судячи з усього, марно.

Американські чиновники не лише заборонили використання технологій Huawei у своїй країні. Таку саму вимогу вони висунули до дружніх країн, зокрема до Великої Британії. Декілька візитів американських можновладців у ці країни були присвячені виключно переговорам щодо ролі Huawei у модернізації їхніх телекомунікаційних мереж. Їхні аргументи були підкріплені законопроєктом американських сенаторів про те, що США буде заборонено обмінюватись розвідданими з країнами, які використовують технології Huawei у своїх 5G-мережах. Спершу в Лондоні не планували відмовлятись від китайських розробок та готові були надати компанії обмежену роль у розгортанні 5G. Huawei зберігала можливість постачати деяке обладнання, але не для ключової інфраструктури, що використовується для обробки даних про клієнтів цих мереж. Потім країна обмежила частку Huawei в мережах 5G до 35%.

Але уже в травні цього року британський Національний центр кібербезпеки (NCSC) переглянув роль Huawei у британській інфраструктурі. Це відбулось після введення США нових санкцій стосовно компанії. Прем’єр-міністр Великої Британії Боріс Джонсон під тиском США заявив про розробку планів, згідно з якими участь Китаю в британській інфраструктурі до 2023 року скоротиться до нуля, незважаючи на складність реалізації цих планів. Згодом Лондон відмовився допустити Huawei до розгортання високошвидкісної мережі мобільного зв’язку в країні, заборонив британським операторам зв’язку закуповувати у неї обладнання 5G і змусив до 2027 року відмовитись від тієї апаратури її виробництва, яка вже використовується. Такі претензії США висували різним країнам, зокрема вимагали заборонити використовувати китайське обладнання у Бразилії та Польщі. Австралія, Швеція і Японія також заблокували Huawei доступ до своєї інфраструктури 5G.

Шпигун із Піднебесної. США й Велика Британія вважають, що обладнання Huawei може приховано передавати персональні дані користувачів, а тому відмовляються допускати компанію до розвитку власних мереж 5G / TOBIAS SCHWARZ/AFP/East News

ТікТок та національна безпека

Онлайн-сервіс коротких відео TikTok з’явився влітку 2018 року і за дуже короткий час перетворився на одну з найбільш популярних соціальних платформ. А відповідний мобільний додаток тривалий час очолював список найчастіше завантажуваних в обох ключових магазинах мобільних додатків — і в AppStore, і в Google Play Market. Такий сплеск популярності проєкту не залишив його непоміченим, і до нього почали приглядатись як конкуренти, — а саме компанія Facebook, — так і влада США. Наприкінці 2019 року американським військовим було заборонено використовувати тікток, на початку 2020 року така сама заборона з’явилась для американських держслужбовців, а саме для співробітників Державного департаменту та Департаменту національної безпеки США. Основна її причина — претензії щодо того, що додаток збирає забагато даних про своїх користувачів. Відповідно, якщо користувачами є співробітники таких важливих підрозділів, то володіння їхніми даними та розміщення їх на серверах, які розташовані на території Китаю, є загрозою національній безпеці США. Окремою проблемою у Вашингтоні вважають факт доступу до цих даних китайської компанії, яка може контролюватися місцевою владою.

На початку літа цього року вперше заговорили про можливе блокування сервісу TikTok, щоб уникнути передачі в Китай персональних даних громадян США. Все це супроводжувалось появою інформації про те, що китайська соцмережа збирає занадто багато даних користувачів мобільних пристроїв, особливо порівняно з іншими соціальними додатками. Тобто це, мовляв, такий собі мобільний шпигун у смартфонах своїх користувачів.

Уже 3 липня Дональд Трамп заявив, що додаток буде заблоковано у США і єдиним способом залишитись на ринку для китайського сервісу є продаж його американській компанії. На початку серпня законопроєкт про заборону TikTok схвалив Сенат Конгресу США, і Дональд Трамп одразу ж підписав указ, який забороняв будь-які угоди з ByteDance — материнською компанією TikTok.

Переговори щодо купівлі соцмережі тривали довго і з багатьма компаніями. Серед претендентів називали Twitter, Microsoft, Apple. Проте остаточно угода була підписана з Oracle та Walmart, причому перша компанія повинна надати TikTok хмарну інфраструктуру для збереження даних американських користувачів.

Уся ця історія навколо купівлі додатка супроводжувалась запуском аналогічних сервісів його головними конкурентами. Так, Facebook представила додаток коротких відео Reels, інтегрований в Instagram, а Google почала показувати короткі відеоролики на смартфонах у пошуковій видачі, що виглядало як спроба перетягнути на ютуб аудиторію, яка звикла до форматів тіктоку.

Родзинки всій історії щодо переслідувань TikTok на американському ринку додають публікації про те, як минулого року засновник та керівник Facebook Марк Цукерберґ переконував Дональда Трампа в загрозі з боку китайських інтернет-компаній. Тому атака на TikTok виглядає як елемент конкурентної боротьби з боку Facebook, яка звикла не гребувати ніякими методами в забезпеченні власного монопольного становища на ринку соціальних сервісів.

Уже у вересні, після відносного просування в процесі заборони TikTok, з’явилась інформація про те, що Адміністрація Трампа готує нову заборону — цього разу китайського додатка WeChat. Причина та сама — загроза національній безпеці. Програма повинна бути заблокована у магазинах мобільних додатків, а американським компаніям буде заборонено працювати з WeChat. Коментуючи ці дії, міністр торгівлі США Вілбур Росс пояснив це «захистом американців від загроз Комуністичної партії Китаю».

Особлива позиція ЄС

Європейський Союз намагається триматися осторонь технологічного протистояння між країнами-гігантами. Це пов’язане з тим, що в країні немає власних технологічних компаній світового рівня після падіння гегемонії Nokia близько 10 років тому. Сьогодні обладнання та смартфони виробляють у Китаї, США та Південній Кореї. Соціальні мережі та платформи для онлайн-покупок належать американським і китайським компаніям, а також найбільшим постачальникам хмарних обчислень і послуг штучного інтелекту. Європа спробувала впливати на технологічний ринок за допомогою регулювання, введення жорстких правил захисту даних і суворого дотримання антимонопольного законодавства. Але європейські лідери усвідомлюють обмеженість цих зусиль, особливо тому, що громадяни їхніх країн залежать від Amazon, Apple, Facebook і Google за відсутності європейських альтернатив.

Відповіддю ЄС на технологічне протистояння між США та Китаєм можна вважати його концепцію цифрового суверенітету. Це, на думку Марґрете Вестаґер, віцепрезидентки Європейської комісії з питань цифрових технологій, є «новим етапом» технологічної політики в регіоні.

Саме задля забезпечення цифрового суверенітету влада ЄС вирішила регулювати відповідно до законодавства ЄС діяльність 20 найбільших технологічних компаній із метою обмеження їхньої ринкової монополії. Окрім того, влітку цього року Європейський суд визнав недійсним механізм «Щит конфіденційності» (Private Shield), який дозволяв передачу особистих даних користувачів із Європи в США і зберігання цієї інформації на американських серверах. Суд постановив, що національне законодавство Сполучених Штатів не може забезпечити необхідний рівень захисту персональної інформації користувачів, який вимагають закони ЄС. По суті, верховний суд Європейського Союзу скасував правовий механізм, що дозволяє тисячам компаній передавати дані для їх розміщення на серверах у США. У певному сенсі увага Європи до спостережного потенціалу американських онлайн-сервісів нагадує аргументи Вашингтона щодо стеження з боку китайських компаній.

Це рішення може створити юридичні проблеми та потенційно ускладнити роботу багатьох транснаціональних компаній, які провадять бізнес і у США, і у Європі. Наслідком цього рішення може стати вимога до техногігантів розміщувати свої сервери для збереження даних європейців на території ЄС, або, як варіант, відмовлятись від роботи в цих країнах.

Один із варіантів подальших дій для влади Євросоюзу — спроба уникнення певних технологій як із Америки, так і з Китаю. Німеччина, Франція та інші країни просувають плани створення «федеративної хмари», яка отримала назву Gaia-X. Цей проєкт — це спроба створити європейську альтернативу американським постачальникам хмарних послуг, таким як Amazon або Microsoft.

Хто переміг?

Наразі протистояння між китайськими технологічними гігантами та американським урядом триває. І уявлення про повну перемогу США в цій війні є оманливим. Уже на початку листопада стало відомо, що компанія Huawei переводить свої смартфони на використання чіпів від Qualcomm, що стало можливим унаслідок продажу консорціуму компаній її бренду з виробництва смартфонів Honor, який зможе уникнути всіх американських санкцій, серед яких використання сервісів Google та 5G-чіпів.

Що стосується TikTok, то наразі компанія все ще намагається оскаржити вимоги Дональда Трампа в суді. Проте навіть якщо їй це не вдасться і угода щодо купівлі її американського підрозділу буде доведена до логічного завершення, цей продаж не стосується однієї з головних конкурентних переваг сервісу на ринку соцмереж — її рекомендаційного алгоритму. Рекомендації від тіктоку працюють із філігранною точністю і вміють ідеально підбирати відео, які цікавитимуть користувачів. Саме цей алгоритм був однією з цеглин фундаменту, на якому тікток вибудував свою популярність. І саме його материнська компанія не зможе передати новому власнику американського підрозділу, бо його захищає рішення китайського уряду, яке забороняє продаж окремих технологій зарубіжним компаніям. Серед цих технологій — алгоритми рекомендаційних систем на основі аналізу даних та інтерфейсу штучного інтелекту. Інакше кажучи, купуючи TikTok, американські компанії отримають зобов’язання зберігати дані американських користувачів на своїх серверах і, можливо, продавати рекламу у додатку. А стратегічно важливі інструменти штучного інтелекту не будуть їм доступні. Водночас отримана можливість зберігати дані громадян США на серверах, які контролюються американськими компаніями, теж не може вважатись програшем. До прикладу, росія давно вимагає від технологічних гігантів зберігати дані росіян лише на серверах, розміщених на території цієї країни. І саме цього прагне Євросоюз, анулювавши уже восени цього року угоду Privacy Shield і розбудовуючи проєкт Gaia-X.

Технологічне протистояння між Китаєм та США не припиниться після прийняття присяги новообраним президентом. Судячи з інформації на сайті його передвиборчої кампанії, Джо Байден вбачає загрозу в тому, що «уряд Китаю активно інвестує в дослідження і комерціалізацію важливих технологічних сфер, прагнучи обійти технологічну перевагу Америки і домінувати в галузях майбутнього», маючи на увазі саме штучний інтелект та квантові обчислення. Тож не виключено, що за нового президента технологічне протистояння між США та Китаєм продовжиться. Хай навіть битви цієї війни будуть менш помітними для загалу, проте точно не менш результативними.