НОВИНИ

Коротко і по суті. Лише Найважливіше.
UMN.UA - це найважливіші теми дня у розвитку та ексклюзиви з прямих ефірів UMN. Красиво. Інформативно. Виключно. Будь собою. Будь з нами. Бути справжнім – важливо!
Launched by
Якщо вам подобається те, що ми робимо —
будемо вдячні за фінансову підтримку нашого проєкту.
💙💛
Наші реквізити:
ГО ЮМН
IBAN:
UA063052990000026001016207598
pb.ua:
5363 5423 0778 1303
monobank:
5375 4141 0021 8964
Наша банка монобанк:
Paypal:
paypal@skrypin.ua
Payoneer:
5300 7211 2293 8860
Мобільні перекази:
+380963302229

"Вагнергейт": CNN розповів про роль США в операції із захоплення московитських бойовиків

10:27 / 8 вересня 2021

США допомагали Україні при проведенні операції із затримання у Білорусі 33 бойовиків приватної військової компанії Вагнера у липні 2020 року. Про це повідомляє CNN, який з посиланням на колишніх високопоставлених чиновників української військової розвідки.

За даними телеканалу, Київ отримав від Вашингтона фінансування і технічну допомогу. Крім того, українську сторону з приводу організації операції консультувало ЦРУ.

Водночас неназваний високопоставлений чиновник США заявив, що ці твердження є хибними.

За його словами, розвідка США знала про операцію, але не була до неї причетна.

Співрозмовник телеканалу припустив, що заяви колишніх працівників української розвідки можуть бути спробою зняти провину з Києва за провал операції.

Колишні співробітники української розвідки розповіли телеканалу, що українські агенти видавали себе за працівників приватної військової компанії.

Вони вербували росіян нібито для захисту нафтових об'єктів у Венесуелі, пропонуючи вигідні контракти на п’ять тисяч доларів на місяць, насправді маючи намір передати їх Києву. 

Джерело CNN повідомило, що «на цю приманку попалися сотні потенційних претендентів».

За словами офіцерів розвідки, цілі самі почали надсилати докази свого військового досвіду і навіть конкретні бої та інциденти, в яких вони брали участь, включаючи посвідчення особи і потенційно компрометуючі фотографії і відео, в тому числі на сході України.

У підсумку співробітники української розвідки обрали 28 росіян, пов’язаних з незаконними операціями в Україні, і ще п’ятьох без будь-яких зв’язків.

Росіянам сказали, що вони будуть відправлені до Туреччини для транзитного рейсу в Каракас. Джерела повідомили CNN, що реальний план полягав у тому, щоб доставити їх в Україну, де вони можуть бути заарештовані.

Пандемія коронавірусу несподівано змінила план, коли росія закрила свої кордони. Однак москва дозволяла поїздки у Білорусь. Згідно з українськими джерелами, новобранців на автобусі доставили сушею до Мінська, звідки, як вони думали, скоро вирушать до Венесуели.

Співрозмовники телеканалу відзначили, що невдача з операцією стала серйозним ударом для української розвідки, яка, за їхніми словами, працювала над тим, щоб зловити російських підозрюваних протягом майже 18 місяців.

Українські офіційні особи не відповіли на запит CNN про коментарі.

29 липня 2020 року білоруські силовики заявили про затримання 33 бойовиків підконтрольної кремлю неофіційної приватної військової компанії Вагнера. Через кілька днів, 2 серпня, прокуратура Білорусі обрала їм запобіжний захід у вигляді арешту.

У Мінську заявили, що метою бійців ПВК була дестабілізація ситуації в країні перед президентськими виборами. Частина затриманих воювала на Донбасі на стороні «ДНР» і «ЛНР». Всупереч клопотанням України про їхню екстрадицію, Білорусь віддала найманців рф.

Президент України Володимир Зеленський назвав таке рішення несправедливим і таким, що не відповідає дружнім міждержавним відносинам.

При цьому, за даними журналіста Юрія Бутусова, насправді прибуття вагнерівців у Білорусь було частиною операції українських спецслужб, які намагалися виманити їх з рф.

Раніше ці бойовики брали участь в бойових діях на Донбасі й причетні, зокрема, до знищення літака Іл-76 в червні 2014 року, внаслідок чого загинули 49 українських військовослужбовців.

Крім того, журналістка Яніна Соколова оприлюднила аудіозапис, на якій імовірно зафіксовані переговори найманців з оперативником СБУ під прикриттям, який їх вербував.

Зрештою Бутусова і Соколову викликали на допит до ДБР у справі про розголошення секретних відомостей".

Українська влада заперечує існування спецоперації проти «вагнерівців».

Але у червні в інтерв'ю на телеканалі 1+1 Зеленський заявив, що історія із затриманням «вагнерівців» в Мінську влітку 2020 року не була операцією України, а ідея походила від інших країн. Президент також сказав, що просив білоруського диктатора Лукашенку видати затриманих «вагнерівців». Тоді в Офісі президента заявили, що слова Зеленського про спецоперацію перебрехали.

У Вашингтоні пройшов перший "Саміт четвірки" США, Австралії, Індії та Японії

15:18 / 25 вересня 2021

Президент Сполучених Штатів Джо Байден прийняв лідерів Австралії, Індії та Японії у Білому домі, щоб закріпити новостворений союз, відомий як «Саміт четвірки», створений на основі спільних побоювань щодо Китаю, передає "Радіо свобода".

Учасники саміту чотирьох країн наголосили на необхідності вільного, стабільного та відкритого Індо-Тихоокеанського регіону.

Хоча Китай не згадувався у публічних виступах чотирьох лідерів, припускається, що Пекін був на порядку денному, оскільки Вашингтон поновлює свою стратегічну увагу до Індо-Тихоокеанського регіону.

«Четвірка» вже спілкувалася дистанційно на початку цього року практично, і саміт став першою особистою зустріччю.

Байден, який часто говорить про протистояння демократії авторитарним режимам на росії та в Китаї, заявив, що країни «Четвірки» стоять на передовій багатьох глобальних викликів.

Ми є чотирма основними демократіями з довгою історією співпраці. Ми знаємо, як домогтися успіху, і ми здатні відповісти на виклик", – сказав він.

Цю тезу повторив прем’єр -міністр Австралії Скотт Моррісон, зазначивши, що ліберальні демократії «вірять у вільний та відкритий Індо-Тихоокеанський регіон».

Ця подія демонструє сильну солідарність між нашими чотирма країнами та нашу непохитну відданість спільному баченню вільного та відкритого Індо-Тихоокеанського регіону", – сказав прем’єр-міністр Японії Йошіхіде Суга.

Формулювання «вільний та відкритий Індо-Тихоокеанський регіон» натякає на спільну стурбованість щодо зростання економічного та військового впливу Китаю в цьому регіоні, зокрема, на свободу судноплавства, та військової експансії Пекіна в Південно-Китайському морі.

У спільній заяві, оприлюдненій після переговорів, лідери «Четвірки» заявили, що прагнуть «сприяти вільному, відкритому, заснованому на правилах порядку, що вкорінюється в міжнародному праві і не піддається залякуванню».

Ми виступаємо за верховенство права, свободу судноплавства та перельотів, мирне вирішення суперечок, демократичні цінності та територіальну цілісність держав", – заявляють підписанти.

У їхній заяві часто згадувалося про наполягання лідерів на поведінці, заснованій на правилах, у регіоні, де Китай намагається грати м’язами.

Раніше представник Міністерства закордонних справ Китаю Чжао Ліцзянь під час брифінгу розкритикував «Саміт четвірки».

Закрита, ексклюзивна кліка, націлена на інші країни, суперечить тенденціям часу та прагненням країн регіону. Вона не знайде підтримки і приречена на провал", – заявив дипломат.

Перед самітом у чотири сторони прем’єр-міністр Індії Нарендра Моді провів свою першу особисту зустріч з Байденом.

Під час переговорів Моді висловив занепокоєння щодо суперника Індії в регіоні Пакистану та талібів, які захопили владу в Афганістані минулого місяця.

У переговорах з Моді Байден також дав зрозуміти, що бачить посилення відносин з найбільшою у світі демократією життєво важливою для обох сторін.

Я давно вірю, що відносини США та Індії можуть допомогти нам вирішити величезну кількість глобальних проблем", – заявив президент США.

Представники США давно звинувачують Пакистан у підтримці зв’язків із талібами, частково через занепокоєння Ісламабаду щодо впливу Індії в Афганістані. Індія звинувачує Пакистан у підбурюванні нападів на індійську територію, зокрема, в спірному регіоні Кашмір.

Читайте також: Нова армія проти Китаю? США, Британія та Австралія об'єдналися у військовий альянс