НОВИНИ

Коротко і по суті. Лише Найважливіше.
UMN.UA - це найважливіші теми дня у розвитку та ексклюзиви з прямих ефірів UMN. Красиво. Інформативно. Виключно. Будь собою. Будь з нами. Бути справжнім – важливо!
Launched by
Якщо вам подобається те, що ми робимо —
будемо вдячні за фінансову підтримку нашого проєкту.
💙💛
Наші реквізити:
ГО ЮМН
IBAN:
UA063052990000026001016207598
pb.ua:
5363 5423 0778 1303
monobank:
5375 4141 0021 8964
Наша банка монобанк:
Paypal:
paypal@skrypin.ua
Payoneer:
5300 7211 2293 8860
Мобільні перекази:
+380963302229

Безпека, демократія, реформи, космос: Підсумки зустрічі Зеленського та Байдена

10:01 / 2 вересня 2021

Президент України Володимир Зеленський провів зустріч із журналістами і відповів на запитання щодо результатів зустрічі з президентом США Джозефом Байденом. Головною темою переговорів 1 вересня у Білому домі були проблеми безпеки, передає Радіо Свобода.

Президент України Володимир Зеленський запропонував президенту США Джо Байдену приєднатися до врегулювання ситуації на Донбасі в рамках нового формату. На уточнююче питання про те, чи йде мова про нормандський або якийсь інший формат, президент відповів: «Якийсь формат».

  •  Щодо вступу до НАТО: «підтримка була, термінів не було»
  • Байден гарантував санкції проти росії у разі енергетичної небезпеки для України через «Північний потік-2»
  •  «Багато разів звучало слово «Крим»
  • Зеленський запропонував Байдену приєднатися до врегулювання ситуації на Донбасі в рамках «якогось формату»
  • «У цілому зустріч була в нормальній, продуктивній, не постійно сонячній атмосфері, у такій нормальній чоловічій розмові»
  •  «Негативу з боку США до України, до мене особисто, до моєї команди, до Офісу президента не було зовсім».

Після зустрічі офіс президента опублікував спільну заяву двох Зеленського та Байдена.

Україна й Сполучені Штати активізують Комісію стратегічного партнерства (КСП), яка буде переорієнтована та забезпечена ресурсами для подолання викликів 21-го століття. Для того щоб відзначити підвищений статус нашого партнерства, Міністр закордонних справ України та Державний секретар США мають намір затвердити нову Хартію на засіданні КСП цієї осені у Вашингтоні.

І. БЕЗПЕКА ТА ОБОРОНА

Сполучені Штати – разом з Україною й будуть продовжувати працювати над тим, щоб притягнути росію до відповідальності за її агресію. Підтримка США суверенітету й територіальної цілісності України є непохитною.

  1. Протидія російській агресії: Агресія росії, включно з війною на сході України та захопленням Криму, забрала понад 14 000 життів українців, дестабілізувала Європу та Чорноморський регіон, а також поставила під загрозу глобальний, заснований на правилах порядок. Сполучені Штати не визнають і ніколи не визнають російську спробу анексії Криму та підтверджують повну підтримку міжнародних зусиль, включно з тими, що вживаються в Нормандському форматі, спрямованих на врегулювання конфлікту, розв’язаного росією на сході України, дипломатичним шляхом на основі міжнародного права, включно зі Статутом ООН. Сполучені Штати підтримують зусилля України у використанні Кримської платформи для зосередження міжнародної уваги та дій на гуманітарних і безпекових наслідках російської окупації Криму з метою мирного відновлення контролю України над цією територією відповідно до міжнародного права. Разом ми закликаємо росію виконати зобов’язання щодо припинення вогню на сході України та по-справжньому брати участь у зусиллях з врегулювання конфлікту задля завершення війни.
  2. Поглиблення стратегічного співробітництва у сфері оборони: Україна та Сполучені Штати завершили підготовку Стратегічної оборонної рамкової угоди, яка створює основу для посилення стратегічного співробітництва України та США у сфері оборони та безпеки та просування спільних пріоритетів, у тому числі впровадження реформ у сферах оборони та оборонної промисловості, поглиблення співпраці у таких сферах, як чорноморська безпека, кібербезпека, обмін розвідувальною інформацією та протидія російській агресії.
  3. Підтримка євроатлантичних прагнень України: Як Сполучені Штати та союзники вкотре підтвердили у комюніке Саміту НАТО у червні 2021 року, Сполучені Штати підтримують право України обирати свій власний зовнішньополітичний курс вільно від зовнішнього втручання, включаючи прагнення України вступити до НАТО. Ми також залишаємося відданими допомозі Україні у проведенні реформ, що тривають.
  4. Надання Україні безпекової допомоги: Сполучені Штати оголошують про новий пакет безпекової допомоги в обсязі 60 мільйонів доларів, що включає бронебійні системи «Джавелін» та інше оборонне летальне й нелетальне обладнання, яке дасть змогу Україні більш ефективно захищати себе від російської агресії. Починаючи з 2014 року Сполучені Штати виділили 2,5 мільярда доларів на підтримку української армії, включно з 400 мільйонами доларів, які були надані Україні лише цього року.
  5. Співпраця щодо НДДКР: Україна та Сполучені Штати завершили підготовку Угоди про дослідження, розробку, випробування та оцінку, яка забезпечує основу для двостороннього військово-технічного співробітництва та співпраці у сфері озброєнь.
  6. Запровадження реформ у секторі оборони та безпеки: Сполучені Штати вітають подальший прогрес України у реформуванні секторів оборони та оборонної промисловості, у тому числі схвалення нової стратегії оборонної промисловості. Ми маємо намір продовжувати нашу потужну програму навчання та тренувань відповідно до статусу України як Партнера НАТО з розширеними можливостями. Україна планує й надалі вживати заходів щодо посилення демократичного цивільного контролю над військовими, реформування служб безпеки та модернізації процесу оборонних закупівель для просування євроатлантичних прагнень. Сполучені Штати підтримують план України з реформування Служби безпеки України шляхом упорядкування та чіткого визначення її повноважень та посилення правил, які захищають права людини та забезпечують ефективний громадський нагляд.

Співпраця у сфері кібербезпеки: Україна та Сполучені Штати на рівні керівництва надають пріоритет питанням кібербезпеки. У жовтні уряди України та США планують провести в Києві 4-те засідання Двостороннього українсько-американського Кібердіалогу для сприяння двосторонньому співробітництву в галузі кібербезпеки, обміну інформацією та підтримки США у розбудові українського кіберпотенціалу, у тому числі у фінансовому секторі України.

Посилення ситуативної обізнаності в космосі: Україна та Сполучені Штати підписали Меморандум про взаєморозуміння, який забезпечує більш ефективний обмін інформацією про космічні об’єкти, виявлені супутниками та наземними датчиками, для підвищення безпеки польотів у космосі.

Посилення співпраці зі зменшення ризику та загрози: Україна та Сполучені Штати досягли домовленості щодо підтримки безпечного цілодобового зв’язку через Національний центр США зі зменшення ризику ядерної небезпеки. Ми також погодилися продовжити на сім років дію Угоди щодо надання допомоги Україні в ліквідації стратегічної ядерної зброї, а також запобігання розповсюдженню зброї масового знищення, підписаної у 1993 році, для підтримки взаємних цілей нерозповсюдження та посилення міжнародної та регіональної безпеки.

ІI. ДЕМОКРАТІЯ, ПРАВОСУДДЯ ТА ПРАВА ЛЮДИНИ 

Україну та Сполучені Штати пов'язують загальнолюдські цінності, що об'єднують вільні народи світу: демократія, права людини, верховенство права. Ми також визнаємо, що дотримання цих цінностей всередині країни є важливим для захисту та просування їх по всьому світу. Незважаючи на агресію росії, що триває, Україна досягла прогресу у впровадженні всебічних демократичних реформ та забезпеченні прав людини. За підтримки США Україна реалізовує реформаторський порядок денний для перетворення країни відповідно до європейських та євроатлантичних принципів і практик.

•   Реформування судової системи та боротьба з корупцією: Спираючись на ухвалення законодавства про реформу судової системи, Україна планує реформувати свій судовий сектор відповідно до найкращих міжнародних практик. Водночас Україна має намір розбудовувати успішно створену незалежну антикорупційну інфраструктуру для реалізації життєво важливих ініціатив, які захищають незалежність та покращують ефективність цих інституцій у викорененні корупції та притягненні до відповідальності корумпованих осіб. Ці кроки включають негайне обрання нового Спеціалізованого антикорупційного прокурора відповідно до найкращих міжнародних практик та ухвалення законодавства для захисту повноважень Директора Національного антикорупційного бюро України, а також забезпечення прозорого та надійного процесу відбору наступника. Допомога та дорадчі програми з боку Сполучених Штатів підтримують ці стратегічні ініціативи реформ.

•   Просування прав людини: За підтримки США Україна продовжуватиме зміцнювати повагу до прав людини, громадянських та основних свобод, відповідно до міжнародних стандартів та зобов’язань, а також боротися з расизмом, ксенофобією, антисемітизмом та дискримінацією проти спільноти ЛГБТКІ+. Україна планує посилити відповідальність за насильство проти будь-якої особи незалежно від статі, раси, етнічної приналежності, релігії, сексуальної орієнтації чи політичних поглядів, у тому числі через законодавство. Україна та Сполучені Штати мають намір продовжувати притягати росію до відповідальності за системні порушення, які тривають на територіях України, що контролюються або окуповані росією, та домагатися звільнення політичних в’язнів і заручників, які утримуються на цих територіях.

•   Інвестування у порядок денний реформ в Україні: Реформа управління має вирішальне значення для забезпечення функціонування демократії на благо людей. Україна віддана пріоритезації реформ, які посилюють її демократичні інститути, зміцнюють права людини та забезпечують справедливість. З цією метою Україна розробляє амбітний та всеосяжний План трансформації, який буде розглянуто на наступному засіданні КСП. На підтримку зусиль України з втілення реформ Уряд США з 2014 року надав Україні майже 2 мільярди доларів допомоги на розвиток та планує виділити понад 463 мільйони доларів допомоги цього року, у тому числі на програми, орієнтовані на демократію, права людини, місцеве управління та децентралізацію, приватизацію й судову реформу.

III. ЕНЕРГЕТИЧНА БЕЗПЕКА ТА КЛІМАТ

Кліматична криза досягла критичного рівня, що вимагає негайних дій, до яких ми вдаємося. Україна та Сполучені Штати сприяють зміцненню енергетичної безпеки України шляхом політики стійких, ефективних та довгострокових рішень, підкріплених триваючою реформою корпоративного управління.

  1. Започаткування Стратегічного енергетичного та кліматичного діалогу: Україна та Сполучені Штати мають намір посилити співпрацю щодо спільних енергетичних та кліматичних цілей шляхом активізації Стратегічного діалогу з питань енергетики та клімату, який слугуватиме надійною платформою для досягнення цілей енергетичної безпеки, зміцнення економічних зв’язків та втілення амбітних кліматичних цілей.
  2. Залучення інвестицій в енергетичний сектор шляхом реформ: Україна та Сполучені Штати мають намір співпрацювати у рамках стратегічного енергетичного діалогу для врегулювання системних диспропорцій в енергетичній системі України, розширення реформи корпоративного управління в державних енергетичних компаніях, посилення інвестиційної привабливості енергетичної галузі України та залучення іноземних інвестицій, необхідних для досягнення цілей щодо енергетичної незалежності, декарбонізації та чистої енергетики.
  3. Скорочення викидів парникових газів та просування інновацій: Україна та Сполучені Штати підтвердили свій намір досягти амбітних скорочень своїх національних викидів парникових газів до 2030 року, що відзначено у відповідних національно визначених внесках (NDC). Україна приєдналася до Місії інновацій з питань клімату у сільському господарстві (AIM) та має намір розвивати відновлювану енергетику у фінансово відповідальний спосіб.
  4. Протидія впливу «Північного потоку – 2»: Україна та Сполучені Штати продовжують виступати проти «Північного потоку – 2», який ми розглядаємо як загрозу для європейської енергетичної безпеки. Сполучені Штати мають намір продовжувати застосування передбачених законодавством заходів та енергетичної дипломатії, у тому числі шляхом нещодавнього призначення старшого радника з питань енергетичної безпеки, з метою збереження транзитної ролі та забезпечення безпеки поставок України у цей перехідний енергетичний період, а також недопущення використання кремлем енергетики як геополітичної зброї. Уряди України та США підтримують зусилля зі збільшення потужностей для постачання газу в Україну з диверсифікованих джерел.

IV. ЕКОНОМІЧНЕ ЗРОСТАННЯ ТА ПРОЦВІТАННЯ 

Україна має бути достатньо економічно сильною, щоб обирати власне майбутнє та схилити дугу своєї національної історії до більшої справедливості та можливостей для українського народу. Продовження Україною впровадження реформ має вирішальне значення для забезпечення функціонування економіки на благо людей.

  1. Імплементація ключових реформ: У рамках програми співпраці з Міжнародним валютним фондом Україна має намір реформувати державні підприємства, захистити незалежність центрального банку, посилити нагляд за фінансовим сектором та створити справедливе середовище для бізнесу та інвестицій. Сполучені Штати мають намір продовжувати співпрацю з Україною на підтримку цих зусиль та сприяти міцному та інклюзивному зростанню економік обох країн – України та США.
  2. Розширення комерційного співробітництва: Україна та Сполучені Штати завершили підготовку Меморандуму про взаєморозуміння щодо комерційної співпраці, призначеного сприяти комерційній участі американських компаній в українській економіці та українських компаній в економіці США.
  3. Забезпечення достатнього фінансування для економічного зростання: Україна та Сполучені Штати підписали Меморандум про взаєморозуміння, який може підтримувати майбутні операції у визначених галузях, у тому числі декілька ключових проектів, що обговорюються. Початкова сума підтримки Експортно-імпортного банку (EXIM) Сполучених Штатів для цих потенційних транзакцій у розмірі 3 мільярди доларів може бути збільшена в міру розвитку проектів у агробізнесі, інфраструктурі, кліматі та енергетиці.
  4. Зростання торгівлі та інвестицій: Українсько-американська рада з торгівлі та інвестицій проведе своє 10-те засідання цієї осені для того, щоб підтвердити робочі плани з усунення регуляторних бар’єрів, припинити використання неліцензійного програмного забезпечення українськими органами державної влади, вирішити інші питання інтелектуальної власності та співпрацювати у галузі праці. Україна також зобов’язується ухвалити законодавство, яке встановить надійний процес перевірки інвестицій. Україна та Сполучені Штати планують переглянути дію Угоди про торговельне та інвестиційне співробітництво на осінньому засіданні ради.

V. ПРОТИДІЯ ПАНДЕМІЇ ТА ГУМАНІТАРНА ДОПОМОГА

Сполучені Штати непохитно підтримують український народ у протидії пандемії COVID-19 та у відповіді на гуманітарні потреби, спричинені війною на сході України.

  1. Боротьба з COVID-19: Сполучені Штати надали Україні приблизно 55 мільйонів доларів допомоги у зв’язку із COVID-19 та передали близько 2,2 мільйона доз вакцин проти коронавірусу. Сполучені Штати мають намір надати Україні додаткову допомогу, включаючи підтримку холодового ланцюга зберігання, та додаткові 12,8 мільйона доларів пов’язаної з COVID допомоги в рамках Закону «Про план порятунку Америки».
  2. Гуманітарна допомога: Внаслідок конфлікту, що триває на сході України, 3,4 мільйона людей потребують гуманітарної допомоги. З 2014 року Сполучені Штати надали понад 306 мільйонів доларів життєво важливої допомоги українцям, які цього потребували, у тому числі у вигляді продуктів харчування, житла, безпечної питної води та захисту найбільш вразливих груп населення, зокрема людей похилого віку. Цього року Уряд США надасть Україні додаткові 45 мільйонів доларів гуманітарної допомоги.

Читайте також: Байден та Зеленський почали зустріч. Перші заяви президентів

Україна отримає від США інноваційні ліки від COVID-19 – МОЗ

Майбутня еліта. Хто може допомогти перетворити ветеранів на рушійну силу суспільства

10:21 / 17 жовтня 2021

Сучасні ветерани навряд чи схожі на традиційних радянських дідусів у медалях і з гвоздиками. Тепер це активісти, політики та бізнесмени, що здатні захистити державу, відстояти свої інтереси й допомогти побратимам окремо або за участі влади. Саме про це 8 жовтня говорили в Маріуполі на масштабному форумі «Всеукраїнський діалог «Ветерани–громада». На ньому ветерани АТО/ООС зустрілися з владою, проговорили проблеми та досягнення. Форум об’єднав декілька тем, одна з основних — самоорганізація, пише Юлія Гаркуша для Українського тижня.

Спільнота ветеранів є однією з найбільш значущих у громаді, і не буде перебільшенням стверджувати, що без цієї спільноти вже не можна визначити шлях усієї країни. Це справжня армія, що на восьмий рік війни становить близько 500 тис. тих, хто повернувся з фронту. Але перш ніж повернутися до мирного життя та стати бізнесменом, політиком, активістом чи волонтером, часто доводиться проходити довгий шлях реабілітації, і нерідко перший, хто допоможе, — колишній побратим, теж ветеран.

Фізична, психологічна та соціальна реабілітація — перший виклик від мирного життя, з яким стикається людина, що повернулася з фронту. Нерозуміння та неповага з боку суспільства — перше, про що говорять ветерани, запевняє директорка Госпіталю ветеранів війни «Лісова поляна» Ксенія Возніцина. Тут потрібна співпраця МОЗ та Мінвету й розробка спеціальної програми щодо поширення уніфікованих механізмів роботи. Ксенія — професійна лікарка, яка роками займається питанням реабілітації ветеранів. Вона переконана, що в процесі реадаптації ветеранів повинні брати участь і комунальні установи, і соціальні служби, і громадські організації. Варто об’єднатися для створення невеличких центрів, просторів, хабів з елементами психосоціальної підтримки ветеранів не тільки на рівні обласних центрів, а й на рівні районів. Ще одна специфічна проблема — контузія, або «автограф війни», як її інколи називають. 55–60% контузій не зафіксовано, тому й виявити їхні наслідки буває важко. Позитивним є досвід співпраці міської психіатричної лікарні з місцевою громадською організацією «Бандерівський Схрон» з Івано-Франківська. Центр реабілітації там працює з 2016 року. За цей час налагодили співпрацю та схему роботи з важкими пацієнтами, з ветеранами, що мають ті чи інші залежності.

З березня 2017 року Центр працює і як Будинок ветерана, де учасники бойових дій у кризових ситуаціях мають можливість тимчасового проживання в колі побратимів, що дуже важливо. Центр виконує роль транзитного середовища між фронтом, іноді — медичним закладом і цивільним суспільством. Перебування в доброзичливому середовищі серед інших ветеранів та волонтерів, у якому відчувається безпека, розуміння, потрібність, допомагає ветеранам адаптуватися до мирного життя, налагодити або відновити соціальні зв’язки. Центр реабілітації «Бандерівський Схрон» з Івано-Франківська на форумі вперше отримав нагороду «Багряний хрест» як волонтерська організація. Це перша громадська заохочувальна відзнака, яку ініціювали ветерани. Нагороду можуть отримати цивільні громадяни, які впродовж останніх семи років підтримували українську армію та далі це роблять. ГО «Простір можливостей» розробила цю відзнаку спільно з Українським інститутом національної пам’яті. «Багряний Хрест» став першим в історії України елементом зворотного зв’язку від ветеранів до суспільства, яке не втомилося від війни, що триває вже восьмий рік.

Іншим способом реабілітації є ветеранський бізнес. Бути вільним найманцем, мати свій бізнес або працювати на господаря — різниця є завжди. Ветеран — це людина із загостреним відчуттям справедливості, тому йому важко йти працювати в корпорацію. А бізнес — це сублімація війни, каже Сергій Позняк, ветеран-підприємець, голова Асоціації підприємців-ветеранів АТО (АПВА). Він додав, що бізнес — «це шлях інклюзії ветерана в суспільство, це шлях створення робочих місць саме для ветеранів». Важливо зробити з ветеранів бізнес-еліту, проте еліта — перш за все відповідальність за вибір перед суспільством, відповідальність перед нащадками. І ветерани її на себе вже взяли, коли зі зброєю пішли на фронт.

«Дуже потрібна якась адекватна потужна та зрозуміла стратегія, хотілося б погодити якусь таку стратегію, яка буде створювати імідж ветерана-підприємця не як когось, хто хоче отримати гроші й нічого не робити, бо це не так. Ми профінансували бізнеси на 2 мільйони, і жоден проєкт не вийшов на дефолт, жоден не хитнувся», — підкреслив Сергій Позняк.

Сьогодні АПВА готова сприяти у відкритті власної справи, гуртувати тих, у кого вона вже є, і просувати концепцію ветеранського бізнесу. Є стратегія розвитку ветеранського бізнесу, є три законопроєкти, які ще має ухвалити Верховна Рада.

Але навіть без них уже достатньо успішних прикладів співпраці ветеранів із владою. Сьогодні важливо реалізувати накопичений досвід у кожному регіоні та масштабувати на всю країну. Окрім усього, такі ініціативи так чи так пов’язані з реформою децентралізації, реформою розвитку регіонів. Наприклад, Хмельниччина має найбільшу кількість розподіленого житла та готова ділитися досвідом. У мерії діє правило «найкращий подарунок на свято ветерану — своя квартира», і міська влада вже готує видачу квартир на найближчі свята. Тут діють програми повного фінансування, співфінансування за схемою 50/30, а часто й 60–70% вартості житла виплачують із міського бюджету. Частину квадратних метрів жертвують самі забудовники ніби в певний фонд, потім цю нерухомість також розподіляють. За словами Володимира Шрубковського, керівника «Центру допомоги учасникам АТО» у Хмельницькій області, першими квартири за цим принципом отримують ті, хто має поранення та інвалідність, травми, контузії й не оформлює їх офіційно. Діє спеціальна комісія, яка розглядає такі випадки.

Свого часу Житомир став першим містом, де з’явився ветеранський простір «Дім ветерана», робота якого спрямована на допомогу учасникам бойових дій в адаптації та поверненні до мирного життя. Це дорогий проєкт, але наразі його ККД становить 20% від закладеного потенціалу, зізнався мер Житомира Сергій Сухомлин. Він також додав: «Я розумію, що такий простір потрібен ветеранам, щоб вони там збиралися, навіть відсвяткувати день народження або згадати побратимів, які, на жаль, загинули. Але він працює час від часу. І це не дуже ефективно. Ветеран — не професія, та й поєднати в одному просторі все й одразу просто неможливо. Значно ефективніше працювати за напрямами». За його словами, четвертий рік поспіль міська влада відправляє учасників бойових дій на форум ветеранів НАТО, який проходить у Франції. «Коли наші військові бачать шанобливе ставлення до себе, це і є реабілітація в колі «своїх людей», — наголосив Сухомлин.

Нині в Житомирі мешкає понад три з половиною тисячі ветеранів. Для них працює комплексна програма соціального захисту, яку розраховано до 2025 року. Також із міського бюджету сплачуються послуги санаторно-курортного лікування та відшкодування витрат за лікування й медичну реабілітацію учасників АТО/ООС і членів родин загиблих. Організовано надання близько 31 тис. соціальних послуг, зокрема: психологічні та юридичні консультації, послуги посередництва, інформування, сприяння в оздоровленні, отримання гуманітарної допомоги. Натомість у Маріуполі ветеранам не вистачає потужностей для медичної реабілітації, вважає Олег Онишко, учасник АТО/ООС, член одного з ветеранських об’єднань міста. «У Маріуполі не вистачає ветеранського хабу, і на прикладі Львова та Хмельницького вважаю, що підтримкою могла б стати виплата на момент демобілізації, адже іноді, на перший погляд, невеликі гроші мають велике значення», — зазначив він. Загалом на обліку в цьому місті перебуває понад 5,5 тис. ветеранів, на спеціальну міську програму «Маріуполь з турботою про Вас» виділяють 18 млн грн на рік. За ці кошти забезпечують матеріальну допомогу, грошові виплати, сплачують курси та програми навчання й перепідготовки ветеранів та їхніх дітей, оздоровлюють учасників бойових дій. Для порівняння, у Львові 7,5 тис. учасників бойових дій, а обсяги фінансування сягають 100 млн грн на рік.

Так виходить, що окремі громади краще справляються з проблемами своїх земляків, ніж ціла держава. Основними проблемами національного рівня залишаються такі: майже не працює Міністерство в справах ветеранів у регіонах, досі не оновлено закон про статус ветеранів. Наразі у ВРУ перебувають п’ять різних законопроєктів, але на восьмому році війни закон 1993 року лише оновлявся, і в ньому немає жодного слова про такі важливі моменти, як-от освіта, підтримка бізнесу, додаткові стипендії. Не згадується там і про іпотеку чи співфінансування в отриманні житла.

А поки що в Україні залишаються три основні перешкоди для успішної реінтеграції ветеранів: нестача адміністративного потенціалу міністерств та міжвідомчого співробітництва; недостатня протидія загрозі політичної маргіналізації та радикалізації, а також посилення суспільного розколу, що веде до відчуження ветеранів як соціальної групи. Мінветеранів не має достатнього політичного впливу, фінансування та адміністративного охоплення для формування й реалізації загальної стратегії реінтеграції учасників бойових дій.

Крім того, проблемою залишається співпраця з набагато впливовішими відомствами — Міноборони та МВС. На політичному рівні відчуження ветеранів створює ризик відштовхнути частину з них в обійми радикальних груп. Ця радикалізована меншість тепер домінує в дискурсі щодо політичних поглядів учасників війни, що спричиняє ще більшу недовіру населення до спільноти загалом. Про це каже дослідження, проведене Фондом Конрада Аденауера в Україні, що опублікували у квітні 2021 року.

Ветеранська спільнота нерідко пасивна, але якщо надати цій силі мотивацію та поштовх, то це буде одна з найактивніших верств суспільства. Буває, що ветеранів ділять на «правильних» та «неправильних», часто влада не хоче з ними діалогу. Проте саме вони можуть та мають стати найкращою частиною суспільства.