НОВИНИ

Коротко і по суті. Лише Найважливіше.
UMN.UA - це найважливіші теми дня у розвитку та ексклюзиви з прямих ефірів UMN. Красиво. Інформативно. Виключно. Будь собою. Будь з нами. Бути справжнім – важливо!
Launched by
Якщо вам подобається те, що ми робимо —
будемо вдячні за фінансову підтримку нашого проєкту.
💙💛
Наші реквізити:
ГО ЮМН
IBAN:
UA063052990000026001016207598
pb.ua:
5363 5423 0778 1303
monobank:
5375 4141 0021 8964
Наша банка монобанк:
Paypal:
paypal@skrypin.ua
Payoneer:
5300 7211 2293 8860
Мобільні перекази:
+380963302229

Нова стара війна на Кавказі

16:50 / 24 жовтня 2020

27 вересня між Азербайджаном та Вірменією розпочався черговий етап війни за територію Нагірного Карабаху. Для кращого розуміння нинішньої ситуації та ймовірних прогнозів її подальшого розвитку доцільно оцінити баланс сил. Так, за даними дослідження The Military Balance 2020, яке підготував британський аналітичний центр IISS, Азербайджан має і кількісну, і якісну військову перевагу над Вірменією та «Армією оборони Карабаху (Арцаху)», пише Володимир Заблоцький для "Українського тижня". 

Станом на кінець вересня цього року, тобто на момент початку чергової ескалації, сили двох країн були дуже нерівними. Передусім Вірменія поступається кількістю населення: понад 3 млн осіб проти 10 млн в Азербайджані. Відповідно, у неї також менший мобілізаційний резерв. ВВП Вірменії становить $10 млрд, натомість Азербайджану — $47 млрд; оборонні бюджети країн — $600 млн і $2,3 млрд відповідно. Від 2010 року між Вірменією та РФ діє угода про спільне командування ППО, на території країни розміщено російські військові бази (Гюмрі й Еребуні). До того ж Вірменія є членом ОКДБ(Організація договору про колективну безпеку). Тривалий час обидві країни отримували озброєння й військову техніку з росії. Вірменія як член ОДКБ — на пільгових умовах, а Азербайджан — за валюту. Останній також закуповував зброю в Ізраїлі (РСЗВ Lynx LAR i Lynx Extra, ОТРК LORA, міномети Cardom i Spear MК2, дрони), Туреччині (дрони Bayraktar TB2, артсистеми T-155 Firtina та РСЗВ T-122 Sakarya) та Білорусі (РСЗВ «Полонез»).

На початку 1990-х Баку зазнав військової поразки, після чого Вірменія окупувала Нагірний Карабах, а також сім прилеглих до нього адміністративних районів Азербайджану. Відтоді Баку постійно готувався до визволення окупованих територій і нарощував свій бойовий потенціал. Під час «чотириденної війни» 2–5 квітня 2016 року Баку спромігся повернути лише 1000 га окупованої території. Подальше просування унеможливила базована на непростому гірському рельєфі система оборони, що складається з кількох укріплених районів, щільно прикритих мінними полями, артилерійськими й мінометними батареями на зворотних схилах висот, а також маневреними танковами групами і ЗРК. Подолання такої оборони потребувало нової тактики й нової зброї. У нинішній визвольній операції Баку зробив ставку на використання безпілотної авіації та заздалегідь забезпечив собі перевагу в цій царині, коли інвестував у неї понад $60 млн. Разом із закупкою дронів за кордоном в Азербайджані створили ліцензійне виробництво ізраїльських ударних БПЛА Orbiter 1K (національна назва Zarba).

Оснащені розвідапаратурою дрони дали змогу цілодобово відстежувати все, що відбувається на території противника, зокрема в оперативній глибині оборони. Натомість системна розвідка в рамках мережецентричної операції забезпечувала підготовку скоординованих ударів різнорідними силами по цілях і вздовж, і у глибині лінії оборони противника. Такий підхід якісно відрізнявся від попередніх і давав змогу сподіватися на успіх. За класичним сценарієм війни майбутнього, азербайджанські війська почали свою операцію з нейтралізації протиповітряної оборони противника й залучили до цього дрони різних типів, що діяли в межах чітко визначених завдань. Для розвідки ППО Карабаху використали радіокеровані дрони на базі старих літаків Ан-2, поява яких над визначеними районами (особливо вночі) провокувала противника відкривати вогонь (із витратами дефіцитних ракет), що давало змогу відрізнити позиції діючих ЗРК від макетів.

Усі дані в режимі онлайн передавали на пункт управління, і виявлені цілі негайно знищували ударами артилерії та дронів. Так нейтралізували ближню ППО з підтвердженим знищенням від 10 до 15 ЗРК типу «Оса», кількох типу «Стріла-10» і станцій РЕБ (зокрема новітнього російського комплексу для боротьби з малорозмірними БПЛА «Репелент-1»). Пізніше ударом із повітря знищили також ЗРК С-300 і РЛС П-18. Відтак один із головних факторів оборони перестав працювати.

У наземній операції Баку зробив ставку на поступове подолання оборони противника. Від початку, щоб приховати напрям головного удару й ускладнити противнику маневр силами для контрудару, азербайджанські війська атакували противника одночасно на всій лінії фронту. Згодом було визначено два напрямки головних ударів: північний і південний, де в тил противника висадили тактичні вертольотні десанти, які сприяли успіху наступу.

За два тижні «прогризання» ворожої оборони азербайджанські сили просунулися на північній (Талиш-Мадагіз) і південній (Джебраїл, Гадрут, Фізулін) ділянках фронту та звільнили вісім покинутих мешканцями населених пунктів. Успіхи на першій ділянці з гірським рельєфом вимірюються кілометрами.

27 вересня Баку оволодів стратегічною висотою — горою Муровдаг і локальним вузлом оборони та шляховим вузлом Суговушан (Мадагіз), а також селом Талиш. Також було взято під вогневий контроль трасу Варденіс–Агдере, одну з двох магістралей, що поєднує Карабаґ із Вірменією. На півдні азербайджанці прорвали фронт і просунулися на 25 кілометрів. 2 жовтня балістичною ракетою з ОТРК LORA було пошкоджено міст через річку Хакарі на трасі Бердзор–Горіс, що поєднує Вірменію з окупованою територією Азербайджану. Імовірно, азербайджанське командування планує перехопити рокадні шосе й загрожує противнику оточенням при одночасному зв’язуванні сил у центрі.

Обидві сторони застосовують дрони для ударів по командних пунктах противника. Ще 12 липня, під час попереднього загострення, вірменський дрон знищив на азербайджанській території групу вищих офіцерів на чолі з генералом Поладом Хашимовим, ключовою постаттю в зоні конфлікту. Натомість 28 вересня азербайджанський дрон Harop знищив бункер, у якому перебували вищі офіцери ЗС Вірменії, зокрема начальник розвідки Генштабу країни генерал Аркел Мартикян. Після встановлення панування в повітрі з’явилися перші дані щодо використання Азербайджаном пілотованої авіації, як-от штурмовиків Су-25 і бойових вертольотів. Імовірно, це також пов’язано з підготовкою нового наступу. Важливу роль відіграють спецназ і РСЗВ(Реактивна система залпового вогню). Бронетехніку використовують у складі невеликих маневрених груп для підтримки наступу штурмових груп піхоти. Новим фактором поля бою стало широке застосування високоточних боєприпасів, що буквально спустошують вірменські укріплення. Азербайджанці завдають противнику ударів на виснаження з використанням баражуючих боєприпасів і БПЛА Bayraktar TB2 із високоточними бомбами MAM–L. Вони методично знищують потенціал Арцаху, який щодня втрачає кільканадцять одиниць техніки, елементів інфраструктури і значну (до 50 загиблих на добу) кількість живої сили. Постійні обстріли нівелюють відмінність між фронтом і тилом, а також деморалізують противника. Польський експерт Марцін Ґавенда на підставі аналізу фото й відео з району бойових дій дійшов висновку, що з 9 на 10 жовтня вірмени втратили понад 70 танків (Т-72A/B/AВ), які було знищено, або їх покинули екіпажі, 21 артсистему (гаубиці Д-20/30, САУ 2С1/2С3) i 20 РСЗВ БM-21 «Град». Порушено управління військами й логістику. Основні сили й резерви вірмен відійшли з великими втратами. 8 жовтня азербайджанці знищили два танки Т-72 і установку БМ-21, а також захопили 13 танків (сім T-72A, два T-72AВ і чотири T-72B), три БМП-1 та дві БМП-2.

Захоплення Джабраїлу наблизило фронт до Фізуліну й Гадруту, за які тривають запеклі бої. 9 жовтня в районі Гадруту з повітря було знищено ротну тактичну групу Арцаху з танками, а місто звільнено, що уможливило удар на північ із загрозою руйнації всієї центральної ділянки вірменського фронту. Саме для цього, імовірно, Баку у прорив на півдні вводить свіжі частини, які Марцін Ґавенда побачив на відео з району Джабраїлу. Ідеться про танки Т-90С, винищувачі танків SandCat із ракетами Spike-ER, бронемашини Matador i Marauder, а також гармато-гаубиці Dana-M1M.

Угода про припинення вогню, підписана 10 жовтня в російській столиці, виявилася тимчасовою. Вже 11 жовтня азербайджанська ППО відбила ракетну атаку з території Вірменії на ГЕС у місті Мінгячевір, що порівнюють із запобіганням катастрофи регіонального масштабу. У відповідь Азербайджан завдав удару на знищення вірменських ракетних установок, із яких здійснювали пуски. Президент аналітичного центру «Борисфен-Інтел», доктор військових наук Віктор Гвоздь уважає, що до переговорів про мирне врегулювання конфлікту не готові обидві його сторони. Баку — через бажання й далі наступати (за підтримки Туреччини), а Єреван — через небажання вдаватися до непопулярних дій і виконувати резолюції РБ ООН щодо звільнення окупованого Нагірного Карабаху та прилеглих до нього територій Азербайджану. І хоча про завершення боїв поки що не йдеться, із нинішньої ескалації довкола Карабаху, зокрема з характеру бойових дій, уже можна зробити кілька висновків. Насамперед ідеться про першу локальну війну з широким використанням БПЛА: від розвідки й цілевказу до самостійних ударів із використанням високоточних боєприпасів.

Карабаська війна демонструє, що сучасна бронетехніка є цілком беззахисною перед атаками БПЛА з верхньої напівсфери, і її застосування без забезпечення відповідного захисту ризиковане. Адже вартість дрона-камікадзе (до $100 тис.) набагато менша, порівняно з танком, РСЗВ або ЗРК. РФ вже активно працює над рішеннями, що в майбутньому мають забезпечити захист бронетехніки від схожих атак дронів. Останньою розробкою в цій сфері є лазерна інтегрована мобільна система детекції та нейтралізації ворожих БПЛА «Рать», випробування якої заплановано на кінець 2020 року. Також як висновок слід усвідомити, що росія ніколи добровільно не поверне нам окупованих територій, тому для України досвід Азербайджану заслуговує на увагу. Адже за певних умов (як-от унаслідок значних змін у політичній, безпековій чи економічній ситуації) не можна не брати до уваги використання силової компоненти для визволення тимчасово окупованого Криму й ОРДіЛО. З огляду на це потрібна нова якість ЗСУ, зокрема варто взяти на озброєння нову ударну ракетну й безпілотну техніку та високоточні боєприпаси. 

Азербайджан взяв контроль територій на кордоні з Іраном

Санду заявила про спробу "захоплення влади" в Молдові й кличе громадян на протест

20:01 / 2 грудня 2020

Про це йшлося на брифінгу обраного президента Санду, яка на посаду офіційно ще не вступила. Справа в тому, що депутати "Партії соціалістів" чинного президента Ігоря Додана запропонували вивести Службу інформації та безпеки з-під підпорядкування президента Молдови. Відповідний законопроєкт вже внесли в парламент. За словами Санду, правляча більшість хоче забрати від неї повноваження, які дозволили б їй почати наводити лад в країні.

Цей законопроєкт – це антидемократичне зловживання політика, який програв вибори президента. Це спроба захоплення влади. Ми оскаржимо ці зловживання у Конституційному суді та просимо допомоги народу... Так вони хочуть скасувати результати виборів. Я закликаю вас вийти та захистити свій голос.

Майя Санду,  обраний президент Молодови

У другому турі президентських виборів 15 листопада лідер партії "Дія і солідарність", експрем'єр-міністр Майя Санду набрала 57,72% голосів, а чинний президент Ігор Додон - 42,28%. Повноваження Додона закінчуються 23 грудня 2020 року. Інавгурація нового президента має відбудеться 24 грудня.