НОВИНИ

Коротко і по суті. Лише Найважливіше.
UMN.UA - це найважливіші теми дня у розвитку та ексклюзиви з прямих ефірів UMN. Красиво. Інформативно. Виключно. Будь собою. Будь з нами. Бути справжнім – важливо!
Launched by
Якщо вам подобається те, що ми робимо —
будемо вдячні за фінансову підтримку нашого проєкту.
💙💛
Наші реквізити:
ГО ЮМН
IBAN:
UA063052990000026001016207598
pb.ua:
5363 5423 0778 1303
monobank:
5375 4141 0021 8964
Наша банка монобанк:
Paypal:
paypal@skrypin.ua
Payoneer:
5300 7211 2293 8860
Мобільні перекази:
+380963302229

"Зомбування й НЛП" – Порошенко вперше прокоментував розслідування щодо "записів Медведчука"

23:24 / 10 червня 2021

П'ятий президент Петро Порошенко назвав розслідування журналістів Bihus.Info щодо "записів Медведчука" прикладом "зомбування", заперечив інформацію про обмін свого заводу у Севастополі на нафтопродуктопровід "Самара – Західний напрямок" та вкотре повторив, що залучав кума путіна до перемовин, лише заради того, щоб повернути українських полонених. Про це він заявив в інтервʼю на "Прямому", який він нещодавно придбав.

Я вважаю, що це є класичний зразок не журналістики, а нейролінгвістичного програмування (НЛП), точніше зомбування, яке немає нічого спільного з журналістикою", – наголосив Петро Порошенко.

Також Порошенко дорікнув журналістам, що ті не дочекалися відповіді на свій запит та опублікували розслідування без його позиції. Мовляв, редакція подала запит, з проханням відповісти до 28-го числа, але не вказали, якого місяця.

Він заперечив обмін заводу у Севастополі на нафтопродуктопровід "Самара-Західний напрямок". Порошенко стверджує, що тоді менеджмент заводу відмовився перереєстровувати завод у Криму, оскільки це б означало визнання окупації півострова. 

У 2014 році для того, щоб залишити його у своїй власності, достатньо було просто перереєструватися у російські реєстри, визнавши окупацію Криму. І завод би залишився у власності. Але у зв’язку з тим, що керівництво заводу, безумовно, за погодженням зі мною, прийняло рішення, що воно не перереєструється, декларує, що це є українська власність. І наприкінці 2014–2015 років завод цей було конфісковано. І в цьому випадку, на моє глибоке переконання, ми бачили наступні позиції – є рішення незаконного уряду Севастополя про конфіскацію заводу", – наголосив народний депутат.

Порошенко підтвердив слова журналіста Дениса Бігуса про те, що до залучення Медведчука в процес, протягом перших місяців російсько-української війни Києву вдалося звільнити близько 1 500 заручників із полону незаконних збройних угруповань. За його словами, на першому етапі цим займалася Служба безпеки України, але потім обміни заборонила російська армія.

Я звертався до Єврокомісії, до Європарламенту. За нашою ініціативою було прийнято чотири резолюції. Я звертався до президента Туреччини Ердогана. І я хочу подякувати Ердогану за те, що починаючи від Ахтема Чийгоза і закінчуючи іншими українськими політв’язнями, які були в окупованому Криму, нам вдалося їх витягати", – йдеться в коментарі Порошенка.

Він додав, що пропозиція залучити Медведчука була озвучена під час зустрічі в «нормандському форматі», в тому числі її нібито висунув президент росії путін. 

Згідно з розслідуванням Bihus.Info, звільнення Гречанова з полону відкладалося кілька разів, у тому числі нібито спеціально для того, щоб його міг зустріти Порошенко після паризького кліматичного саміту 2015 року. Сам політик стверджує, що на нього «ніхто не чекав, «Рахмана» привезли з Харкова».

Я дуже активно боровся конкретно за «Рахмана». Це можуть підтвердити і члени моєї команди, і волонтери, і добровольці, які дуже опікувалися визволенням наших заручників. Я дякую кожному. Я дякую Мочанову, який докладав до цього максимум зусиль, намагаючись витягнути свого друга. Я дякую Тані Ричковій, бо я двічі відправляв її на «передок», тому що у нас двічі зривалося це звільнення», – заявляє Порошенко.

Згідно висновками журналістів, Медведчук влітку 2015 року відклав на декілька місяців погоджений обмін полоненого захисника Донецького аеропорту Андрія «Рахмана» Гречанова на російського військового Володимира Старкова.

Нова вакцина від CureVac недостатньо ефективна: результат досліджень

13:23 / 20 червня 2021

Німецька вакцина CVnCoV, якої ЄС замовив 400 млн доз, не пройшла клінічних досліджень. Доведено лише 47% ефективності. Тестування проводили на нових штамах коронавірусу. Про це йдеться у пресрелізі дослідження першого покоління кандидата на вакцину COVVAC від компанії CureVac, передає Український тиждень.

Ефективність вакцини склала 47% в попередженні симптоматичного COVID-19 будь-якої тяжкості, що не дотягує по критерію ВООЗ в 50%. Оцінили на проміжному аналізі щонайменше 13 варіантів вірусу, що циркулюють у регіонах, з яких було набрано добровольців. Їх набирали з 10 країн Латинської Америки та Європи (Нідерланди, Німеччина, Бельгія, Іспанія, Мексика, Домініканська Республіка, панама, Колумбія, Перу та Аргентина).

Серед 40 тисяч волонтерів, які брали участь у третій фазі клінічних досліджень, зафіксували 474  випадки COVID-19. З них у 134 випадках вірус виявлено після введення другої дози вакцини. 

Загалом, за цей проміжний аналіз було оцінено 134 випадки захворювання на COVID-19. З цих випадків 124 були послідовно визначені, щоб виявити варіант, що викликає інфекцію. Результат підтверджує, що оригінальний вірус SARS-CoV-2 був пов’язаний лише з одним випадком. Більше половини випадків (57%) були спричинені варіантами занепокоєння.

Відповідно до проміжних результатів дослідження, її ефективність вища для молодших учасників, чого не можна сказати про вікову групу 60 років і старше. Перевагою вакцини мала бути температура зберігання протягом щонайменше трьох місяців за стандартндартної температури холодильника +5° та до 24 годин при кімнатній температурі перед її використанням. Це проти -70...-80 градусів для вакцини Pfizer.

Кандидат на вакцину, обраний для першої клінічної розробки, CVnCoV, - це оптимізована нехімічно модифікована мРНК, що кодує S-білок коронавірусу, яким той приєднується до рецепторів у клітинах. За схожим принципом створювались вакцини від Moderna, Pfizer/BioNtech. В пресрелізі заявляють, що дослідження дійде до остаточного аналізу протягом найближчих кількох тижнів.

Станом на сьогодні у ЄС дозволено використовувати 4 вакцини проти COVID-19 за  рекомендаціями Європейського агентства з лікарських засобів. Це вакцини від компаній BioNTech та Pfizer, Moderna, AstraZeneca та Johnson & Johnson (від компанії Janssen Pharmaceutica NV).

Нагадаємо, що 19 листопада 2020 року набув чинності контракт, узгоджений від імені держав-членів ЄС між CureVac та Європейською Комісією. За успішних результатів ефективності вакцини, контракт передбачав первинну покупку 225 мільйонів доз для держав-членів ЄС та наступну закупівлю у 180 мільйонів доз.

CureVac - німецька компанія, що підписала угоду про позику на суму 75 млн євро з Європейським інвестиційним банком у липні 2020 р. на розробку та масштабне виробництво вакцин. Почала розробку кандидатів у вакцини у січні 2020 року. Клінічні випробування першої та другої фаз вакцини CVnCoV почали проводити у червні та вересні 2020 року. Проміжні дані першої фази загалом показали позитивні результати, зокрема CVnCoV добре переноситься у всіх випробуваних дозах та спонукає організм виробляти велику кількість нейтралізуючих антитіл.

Все про вакцинацію в Україні було в нещодавньому етері UMN. Розбиратися допомагав Федір Лапій, голова Національної технічної групи експертів з питань імунопрофілактики, імунолог.