Санкції пропонується застосувати строком на 3 роки до 6 фізичних та 10 юридичних осіб, зареєстрованих у восьми країнах, повідомляє пресслужба Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій. 

Кабінет Міністрів України схвалив та має протягом трьох днів внести на розгляд РНБО пропозицію щодо застосування персональних спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів (санкцій) до фізичних та юридичних осіб, причетних до поширення продукції та інформаційного контенту, спрямованих на виправдання збройної агресії російської федерації проти України та тимчасової окупації рф частини території України, популяризацію та пропаганду діяльності органів окупаційних адміністрацій рф.

Запропонований пакет санкцій до зазначених осіб передбачає блокування користування майном на території нашої держави, унеможливлює здійснення транзиту ресурсів, польотів та перевезень територією України, унеможливлює виведення капіталів за межі території України.

Крім того, зупинить виконання економічних та фінансових зобов’язань, припинить надання телекомунікаційних послуг і заблокує можливість використання телекомунікаційних мереж загального користування, а також унеможливить передання технологій, прав на об’єкти права інтелектуальної власності, використання відповідних інтернет-ресурсів на території України.

Дане рішення спрямоване на захист національних інтересів, національної безпеки, суверенітету і територіальної цілісності України, підсумували в повідомленні міністерства. 

Що кажуть провідні ЗМІ про оголошений контракт на будівництво атомних підводних човнів для Канберри

«Холодна війна у Індотихоокеанському океані, і Європа спостерігає», - із таким заголовком вийшла стаття у німецькій щоденній газеті Die Welt про AUKUS – нову оборонну угоду між США, Австралією та Великою Британією. Як повідомляє видання, розвиток флоту атомних підводних човнів – це лише перша ініціатива нещодавно заснованого тристороннього партнерства (про створення AUKUS оголосили лише 15 вересня), передає "Український тиждень".

Die Welt також звертає увагу на те, що розширення владного впливу Китаю в Індо-Тихоокеанському регіоні не проходить також непоміченим у Євросоюзі. «Нещодавно ЄС опублікував власну Індо-Тихоокеанську стратегію. Її мета – посилити участь Союзу у регіоні, зокрема також і у військовому плані. Ця стратегічна увага до регіону є новинкою. На відміну від Австралії, Великої Британії чи США, Європа хоче уникнути відкритого протистояння з Китаєм, але також не хоче просто дати волю КНР. Зокрема, метою є забезпечення судноплавного сполучення через Південно-Китайське море, через яке здійснюється 30% європейської торгівлі з Азією», - пише видання.

Автори також відзначають, що для партнерів AUKUS не йдеться про нарощування ядерного потенціалу чи ядерну зброю, а лише силову установку для підводних човнів. Атомні підводні човни швидші та можуть довше знаходитися під водою.

У свою чергу як пише американське видання The Washington Post, Пакт трьох країн, про який оголосили у середу президент США Джо Байден, прем'єр-міністр Австралії Скотт Моррісон та прем'єр-міністр Великої Британії Борис Джонсон, вочевидь спрямований на Китай, хоча лідери не згадували про Пекін. Вважається, що Піднебесна у наступному десятилітті планує ввести до складу свого флоту щонайменше шість ударних атомних підводних човнів.

Країни AUKUS працюватимуть протягом наступних 18 місяців, щоб уточнити деталі угоди, включаючи ціну та клас човнів - йдеться про американський клас Virginia, або британський Astute. За словами міністра Австралії Моррісона, пройдуть роки, перш ніж з’явиться перший австралійський атомний підводний човен.

Лише шість держав, включаючи французьку програму, що лише розгортається, мають підводні човни з атомною силовою установкою, повідомляє The Washington Post. Раніше Сполучені Штати ділилися своєю технологією лише з Великобританією. 

Джеффрі Льюїс, професор Інституту міжнародних досліджень Міддлбері, висловив подив у коментарі виданню The Washington Post, що США діляться такою чутливою технологією і Австралія використовуватиме таку дорогу військову техніку.

"Для такої країни з відносно невеликим оборонним бюджетом, як Австралія, - сказав він, - важливим питанням є не те, що може зробити підводний човен, а те, від чого ви відмовляєтесь з точки зору альтернативних витрат".

Атомні підводні човни будуть швидшими, їх важче виявити і потенційно вони набагато смертельніші, ніж звичайні підводні човни. Видання Los Angeles Times пише, що ця технологія дозволить австралійським підводним човнам збільшити свій радіус дії і працювати більш безшумно, що підвищить їхні можливості в регіоні, де зростає напруга з Китаєм. Йдеться про суперечки навколо Південно-Китайського моря, на яке Пекін претендує як на частину своїх територіальних вод, а Тайвань підіймає тривогу через агресію з боку Китаю, який вважає острів провінцією-ренегатом.

Виступаючи на черговому брифінгу у Пекіні, речник МЗС Китаю Чжао Ліцзян сказав, що альянс AUKUS "підірвав регіональний мир і стабільність, погіршив гонку озброєнь і завдав шкоди міжнародним зусиллям у сфері нерозповсюдження". Також він  назвав угоду "застарілим менталітетом холодної війни" і сказав Австралії, яка роками перебуває у торговій війні з Китаєм, що їй слід "готуватися до найгіршого", не вдаючись у подробиці. Китайська державна газета Global Times описала поведінку Сполучених Штатів як "втратили розум, намагаючись згуртувати своїх союзників проти Китаю" і звинуватила Австралію в тому, що вона "бігаючий пес" Вашингтона.

Натомість в Австралії цей пакт розглядають як нову главу у відносинах зі Сполученими Штатами. Ситуація була напруженою після того, як Байден не звертався до Скотта Моррісона як партнера у Афганістані два дні після виведення американських військ. "Це тектонічний розвиток", - сказав сказала Ешлі Тауншенд, експерт з оборони Центру досліджень США у Сіднеї про угоду, - "Це надзвичайно важливо для безпеки Австралії". Однак у країні є й противники технології, наприклад Адам Бандт, лідер партії "зелених", назвав підводні човни "плавучими Чорнобилями".

Оголошення про створення нового альянсу викликало бурхливу реакцію і у Франції. Французькі чиновники наполягають, що значні економічні втрати бліднуть на фоні дипломатичної образи.

«Сполучені Штати переконують, що Франція була завчасно попереджена про розрив контракту про закупівлю 12 французьких підводних човнів на дизельних двигунах у розмірі $66 млрд, Париж спростовує... Це — важкий удар для французької військово-морської промисловості... “Нас ніхто ні про що не попереджав, про розрив контракту ми дізналися з публікацій в американській та австралійській пресі”, - пояснив представник посольства Франції у Вашингтоні Паскаль Конфаврьо для радіо France Info.

“Це — удар у спину”, - заявив у прямому ефірі France Info міністр закордонних справ Франції Жан-Ів Ле Дріан. - Я розгніваний, союзники не поводяться в такий спосіб. Цей однобічний, жорстокий, непередбачуваний крок багато в чому нагадує те, що робив пан Трамп ". У відповідь прессекретарка Білого дому Джен Псакі заявила, що Франція «знала заздалегідь» про нову угоду, хоча держсекретар Ентоні Блінкен зазначив, що це стало відомо лише кілька днів тому. Французький чиновник сказав, що Париж дізнався про рішення через повідомлення у ЗМІ, хоча воно обговорювалось сторонами близько трьох місяців. "Ми не були поінформовані про цей проєкт, поки інформацію не опублікували в американській та австралійській пресі, що передувало офіційному оголошенню Джо Байдена на кілька годин", - сказав чиновник, виступаючи на умовах анонімності через дипломатичну чутливість цієї теми.

Представник лівої профспілки FDT від Naval Group, що мала виконати поставку підводних човнів, запевняє в інтерв'ю France Info, що "загроза не смертельна для підприємства, загалом, ми маємо вижити."

“Австралія не купуватиме підводні човни за €56 млрд у Франції, як планувалося раніше, пише сайт 20 minutes.fr. - Але це - лиш невелика деталь у стратегічних викликах, що сформувались в регіоні Тихого океану... Як завжди, в справах, що пов'язані зі зброєю, ставки є значно вищими за сам контракт... Угода, підписана в 2016 році, була найбільшою, яку будь-коли підписував французький виробник з Австралією. Мета? Зміцнити австралійські позиції в Тихому океані, де між Пекіном та Вашингтоном, - так само, як і в Південно-Китайському морі, - відбувається потужна геополітична боротьба. Пекін намагається посилити свою присутність в океані впродовж багатьох років. Він також не зрікся намірів повернути під свою юрисдикцію Тайвань та здобути контроль над Південно-Китайським морем — це провідний комерційний шлях у регіоні. Пекін змагається за кожний атол та заперечує суверенитет над островами усіх інших прибережних країн. Китай має на це ресурс: 360 кораблів, проти 297, які належать американському флоту. Тому в регіоні всі об'єднуються, й для Вашингтону ситуація є логічним продовженням стратегічного протистояння з Піднебесною.”

“Австралія потопила “контракт століття” на поставку французьких підводних човнів, - пише Le Monde. - Зблизившись із Сполученими Штатами, Австралія повернулася спиною до Франції.”

Щоденний економічний часопис Les Echos: «Австралія, яка довгі місяці потерпає від запроваджених Піднебесною комерційних санкцій, повернулася спиною до Франції, щоб міцніше обійнятися зі своїми історичними союзниками, США та Великою Британією. В такий спосіб вона сподівається показати себе достатньо сильною, щоб відштовхнути Китай в “його” підконтрольний індо-тихоокеанський регіон. Загрози Тайваню, привласнення спірних територій у Південно-Китайському морі, активне проникнення до справ малих держав Тихого океану... Не тільки США, але й Австралія дедалі більше сприймають поведінку Пекіну як загрозливу.”

Радіо RFI, прямий ефір міністра оборони Флоранс Парлі: “Це дуже погана новина щодо поваги до власної обіцянки, це дуже серйозно - в контексті міжнародної політики”.

Щоденний часопис Libération: «Нове партнерство (Канберри, Вашингтона, Лондона) в галузі безпеки змушує Париж до глибокого перегляду своєї стратегії в Тихоокеанському регіоні... З першого дня при владі Джо Байден повідомляє про свої наміри протистояти Китаю, як і Трамп, - але в інший спосіб, не сам на сам. Президент США збирає 24 вересня у Вашингтоні прем'єр-міністрів Австралії, Індії та Японії, щоб відновити дипломатичний формат "Чотирикутник", про який упродовж кількох років не згадували. Борис Джонсон, який здобув певний дипломатичний успіх та зумів уникнути міжнародної ізоляції після Brexit, втішився "ступені довіри" та "глибині дружби" між Сполученим Королівством, Австралією та США... Нова Зеландія, яка заборонила з 1985 року будь-яким кораблям, що містять атомну зброю, заходити до своїх територіальних вод, оголосила, що підводні човни її сусіда та партнера Австралії у її берегів не бажані.”