НОВИНИ

Коротко і по суті. Лише Найважливіше.
UMN.UA - це найважливіші теми дня у розвитку та ексклюзиви з прямих ефірів UMN. Красиво. Інформативно. Виключно. Будь собою. Будь з нами. Бути справжнім – важливо!
Launched by
Якщо вам подобається те, що ми робимо —
будемо вдячні за фінансову підтримку нашого проєкту.
💙💛
Наші реквізити:
ГО ЮМН
IBAN:
UA063052990000026001016207598
pb.ua:
5363 5423 0778 1303
monobank:
5375 4141 0021 8964
Наша банка монобанк:
Paypal:
paypal@skrypin.ua
Payoneer:
5300 7211 2293 8860
Мобільні перекази:
+380963302229

Ексголова КСУ Тупицький тричі відвідував окупований Крим – "Схеми"

11:28 / 4 червня 2021

Олександр Тупицький як суддя Конституційного суду їздив до окупованого московією Криму у 2016 так 2017 роках. Про це йдеться в сюжеті програми "Схеми". Сам Тупицький все заперечує.

За даними джерел «Схем» у прикордонній службі, у 2016 році 20 липня він перетнув український контрольний пункт в’їзду-виїзду «Чонгар» і залишив територію тим же шляхом майже через місяць, 28 серпня.

Вдруге Тупицький відвідав окупований півострів у 2017-му: заїхав через КПВВ «Чонгар» 7 квітня і повернувся на материкову частину 9 квітня.

Згодом він відвідав Крим також 5 серпня 2017-го через «Чонгар» і залишив територію за два тижні – 22 серпня.

На думку адвоката і колишнього члена Громадської ради доброчесності Романа Маселка, відвідування Криму після окупації без нагальної потреби є «порушенням етичних правил судді».

Водночас Олександр Тупицький у коментарі «Схемам» повідомив, що не їздив до півострова: «У Криму російською федерацією порушена кримінальна справа. Якби я відвідував, напевно, були б проблеми».

При цьому раніше, під час брифінгу, Тупицький говорив, що нев’їзний до Криму лише з 2018 року – відколи потрапив під російські санкції.

Раніше «Схеми» встановили, що голова КСУ Олександр Тупицький у 2018 році став власником земельної ділянки у селищі Кореїз Автономної республіки Крим, оформивши договір купівлі-продажу за російським законодавством, але не відобразив інформацію про це у своїй декларації. 

При цьому 27 жовтня 2020 року під головуванням Тупицького судді КСУ проголосували за визнання неконституційною статті про кримінальну відповідальність за декларування недостовірної інформації та скасували її.

Вчора, 3 червня народні депутати відновили кримінальну відповідальність за недостовірне декларування, підтримавши законопроєкт Зеленського у другому читанні. У документі йшлося, що Закон повертає санкцію у вигляді позбавлення волі на строк до двох років (як один із можливих видів покарання) за недостовірну інформацію у е-деклараціях або неподання такої декларації. 

Втім, предизидент заявив, що ветує цей закон. В Офісі президента пояснли, що зокрема, депутати змінили підходи до декларування активів, які є у володінні членів сім’ї декларанта. Це даватиме змогу декларантам не зазначати у деклараціях рухоме та нерухоме майно, яким володіють чи користуються їхні родичі, якщо член сім’ї не надає інформацію про нього. За такі дії декларанти не будуть покарані. Натомість зараз такі активи підлягають обов’язковому декларуванню в частині тих відомостей, які відомі або повинні бути відомі суб’єкту декларування, йдеться в повідомленні офісу Зеленського.

Нова вакцина від CureVac недостатньо ефективна: результат досліджень

13:23 / 20 червня 2021

Німецька вакцина CVnCoV, якої ЄС замовив 400 млн доз, не пройшла клінічних досліджень. Доведено лише 47% ефективності. Тестування проводили на нових штамах коронавірусу. Про це йдеться у пресрелізі дослідження першого покоління кандидата на вакцину COVVAC від компанії CureVac, передає Український тиждень.

Ефективність вакцини склала 47% в попередженні симптоматичного COVID-19 будь-якої тяжкості, що не дотягує по критерію ВООЗ в 50%. Оцінили на проміжному аналізі щонайменше 13 варіантів вірусу, що циркулюють у регіонах, з яких було набрано добровольців. Їх набирали з 10 країн Латинської Америки та Європи (Нідерланди, Німеччина, Бельгія, Іспанія, Мексика, Домініканська Республіка, панама, Колумбія, Перу та Аргентина).

Серед 40 тисяч волонтерів, які брали участь у третій фазі клінічних досліджень, зафіксували 474  випадки COVID-19. З них у 134 випадках вірус виявлено після введення другої дози вакцини. 

Загалом, за цей проміжний аналіз було оцінено 134 випадки захворювання на COVID-19. З цих випадків 124 були послідовно визначені, щоб виявити варіант, що викликає інфекцію. Результат підтверджує, що оригінальний вірус SARS-CoV-2 був пов’язаний лише з одним випадком. Більше половини випадків (57%) були спричинені варіантами занепокоєння.

Відповідно до проміжних результатів дослідження, її ефективність вища для молодших учасників, чого не можна сказати про вікову групу 60 років і старше. Перевагою вакцини мала бути температура зберігання протягом щонайменше трьох місяців за стандартндартної температури холодильника +5° та до 24 годин при кімнатній температурі перед її використанням. Це проти -70...-80 градусів для вакцини Pfizer.

Кандидат на вакцину, обраний для першої клінічної розробки, CVnCoV, - це оптимізована нехімічно модифікована мРНК, що кодує S-білок коронавірусу, яким той приєднується до рецепторів у клітинах. За схожим принципом створювались вакцини від Moderna, Pfizer/BioNtech. В пресрелізі заявляють, що дослідження дійде до остаточного аналізу протягом найближчих кількох тижнів.

Станом на сьогодні у ЄС дозволено використовувати 4 вакцини проти COVID-19 за  рекомендаціями Європейського агентства з лікарських засобів. Це вакцини від компаній BioNTech та Pfizer, Moderna, AstraZeneca та Johnson & Johnson (від компанії Janssen Pharmaceutica NV).

Нагадаємо, що 19 листопада 2020 року набув чинності контракт, узгоджений від імені держав-членів ЄС між CureVac та Європейською Комісією. За успішних результатів ефективності вакцини, контракт передбачав первинну покупку 225 мільйонів доз для держав-членів ЄС та наступну закупівлю у 180 мільйонів доз.

CureVac - німецька компанія, що підписала угоду про позику на суму 75 млн євро з Європейським інвестиційним банком у липні 2020 р. на розробку та масштабне виробництво вакцин. Почала розробку кандидатів у вакцини у січні 2020 року. Клінічні випробування першої та другої фаз вакцини CVnCoV почали проводити у червні та вересні 2020 року. Проміжні дані першої фази загалом показали позитивні результати, зокрема CVnCoV добре переноситься у всіх випробуваних дозах та спонукає організм виробляти велику кількість нейтралізуючих антитіл.

Все про вакцинацію в Україні було в нещодавньому етері UMN. Розбиратися допомагав Федір Лапій, голова Національної технічної групи експертів з питань імунопрофілактики, імунолог.