НОВИНИ

Коротко і по суті. Лише Найважливіше.
UMN.UA - це найважливіші теми дня у розвитку та ексклюзиви з прямих ефірів UMN. Красиво. Інформативно. Виключно. Будь собою. Будь з нами. Бути справжнім – важливо!
Launched by
Якщо вам подобається те, що ми робимо —
будемо вдячні за фінансову підтримку нашого проєкту.
💙💛
Наші реквізити:
ГО ЮМН
IBAN:
UA063052990000026001016207598
pb.ua:
5363 5423 0778 1303
monobank:
5375 4141 0021 8964
Наша банка монобанк:
Paypal:
paypal@skrypin.ua
Payoneer:
5300 7211 2293 8860
Мобільні перекази:
+380963302229

Куди, кого і як ми обиратимемо 25 жовтня. Адже маємо нові райони, територіальні громади та менше депутатів

06:23 / 18 жовтня 2020

Нинішні місцеві вибори дуже незвичні. Люди обиратимуть органи самоврядування не лише за новою виборчою системою, а й за новим адміністративно-територіальним устроєм. На останніх довоєнних місцевих виборах 2010 року обиралося майже 200 тис. місцевих депутатів і понад 11 тис. сільських, селищних, міських голів. На нинішніх виборах обиратиметься – 24 тис. депутатів і менш ніж півтори тисячі голів. Ми максимально доступно пояснюємо, кого, куди і як обиратимуть українці 25 жовтня 2020 року. Автор: Тарас Шамайда, "Тексти". 

Новий адміністративно-територіальний устрій

Формально на цих виборах, як і раніше, обиратимуть депутатів обласних, районних, міських, районних у містах, селищних та сільських рад, а також сільських, селищних та міських голів.

Однак кількість і межі територій, а також повноваження органів, що обираються, істотно змінилися. До початку реформи децентралізації на території України було понад 11 тис. громад, більшість із яких – сільські. Кожна громада – від невеличких сіл до міста Києва – обирала свою сільську, селищну, міську раду і свого голову. Також люди обирали депутатів у 490 районних рад.

Усіх цих територій у такому вигляді, як вони існували раніше, більше немає. Незмінними лишилися лише 24 області, місто Київ, а також тимчасово окуповані Кримська автономія і місто Севастополь.

Замість згаданих 11 тис. громад, тепер усю територію України (поки що за винятком Криму) поділено на 1469 об’єднаних територіальних громад (ОТГ). Ці громади є міськими, селищними або сільськими залежно від того, який населений пункт є центром ОТГ. Насправді в міській чи селищній громаді, крім центрального населеного пункту, зазвичай є ще чимало сіл. Проте на виборах 25 жовтня селяни в громадах, центром яких є місто, обиратимуть депутатів міської ради і міського голову, а якщо центром є селище – відповідно, селищного голову й депутатів.

Наприклад, Лубенську міську раду і голову обиратимуть не лише мешканці Лубен, як завжди було досі, а мешканці всієї Лубенської ОТГ, яка охоплює весь колишній Лубенський район. У багатьох ОТГ, центрами яких є невеликі міста, мешканці сіл, що належать до цих ОТГ, становлять абсолютну більшість виборців, що обиратимуть міського голову та міську раду цієї ОТГ.

Замість колишніх районних рад виборці обиратимуть ради вже нових, укрупнених районів, яких на всю Україну тепер 136. Наприклад, на Полтавщині замість колишніх 25 районів залишилося 4. Причому, якщо раніше обласні центри та багато інших міст не належали до складу районів, то тепер усі ОТГ, навіть ті, центрами яких є міста-мільйонники, включено до складу районів. І мешканці всіх цих міст уперше обиратимуть не лише міську, а й районну раду.

На окупованих територіях Донбасу і Криму вибори, звісно, не відбуватимуться. Але і на контрольованих Україною територіях Донеччини і Луганщини обиратимуть не всі ради. Вибори Донецької і Луганської обласних Рад, як і п'ять років тому, проводити не будуть. Не відбудуться вибори і в 18 ОТГ, наближених до лінії розмежування включно з найбільшими звільненими містами Луганщини – Сєвєродонецьком і Лисичанськом.

При цьому, як не парадоксально, вибори до новостворених районних рад відбудуться навіть у районах, що безпосередньо прилягають до окупованих територій, як-от Сєвєродонецький чи Щастинський.

Громадянська мережа«Опора» створила інтерактивну мапу, яка дає змогу побачити межі й населення кожної громади та району, дізнатися, чи відбуваються там вибори, а якщо так, то за якою виборчою системою.

Виборча система

Як обиратимуть депутатів

Особливістю нинішніх місцевих виборів є те, що вони відбуваються в усі обласні та районні ради, а також у більшість рад ОТГ за пропорційною системою. Тобто змагаються не окремі кандидати, а списки кандидатів від політичних партій, і виборець голосує за весь партійний список. Пропорційна система поширюється на будь-яку громаду, в якій більш ніж 10 тис. виборців.

Кожна партія, що бере участь у виборах до відповідної ради, висуває загальний список кандидатів, а також ділить його територіальні списки відповідно до територіальних округів, на які ділиться територія відповідної громади, району чи області. В кожному такому окрузі кожна партія, що бере участь у виборах виставляє свій територіальний список із кількох кандидатів (від 5 до 12 – залежно від кількості виборців у тому чи іншому територіальному окрузі).

Загальне число депутатів у Раді так само залежить від кількості виборців відповідної громади, району чи області і може коливатися від 26 (якщо виборців від 10 до 30 тис.) до 84 (якщо виборців понад 1 млн). А у трьох радах – Київській міській, Харківській та Дніпропетровській обласних – буде по 120 депутатів, бо кожна з цих рад представлятиме понад 2 млн виборців.

Мандати діляться пропорційно отриманим голосам виборців між усіма партіями, які здобули на виборах до відповідної Ради підтримку більш як 5% виборців. Але хто саме з висунутих партіями кандидатів дістане ці мандати, тепер вирішують не тільки партії, а й виборці. У цьому – ще одна особливість нинішніх виборів. На них уперше застосовуються так звані відкриті списки, коли виборець може обрати не лише весь партійний список, а й одного конкретного кандидата з територіального списку підтриманої ним партії. Кандидати, які здобудуть більше голосів, піднімаються вгору по списку і збільшують свої шанси бути обраними.

Щоправда, в українському варіанті партійні списки можна назвати радше «привідкритими», аніж цілком відкритими, оскільки законотворці подбали, щоб істотно ускладнити просування до мандата тим кандидатам, яких виборці підтримуватимуть попри низьке місце в списку, на яке їх поставила партія. Про цю особливість нашої виборчої системи можна прочитати тут.

І лише в ОТГ, де виборців менш ніж 10 тис., вибори відбуватимуться за мажоритарною системою. У кожній з таких громад обиратиметься 22 депутати.

Кандидати в цих ОТГ можуть висуватися як партіями, так і шляхом самовисунення. Але й ця мажоритарна система відрізняється від звичної для більшості виборців, бо депутатів обиратимуть у багатомандатних, а не одномандатних округах. Від кожного округу обиратиметься кілька депутатів, точне число яких залежить від кількості виборців в окрузі. Кожна партія може висунути на кожен округ не більше кандидатів, ніж обирається депутатів від цього округу. Всі вони змагаються на рівних із самовисуванцями та між собою. Виборець голосує не за партію, а лише персонально за будь-якого одного кандидата в своєму окрузі. Обраними від округу стають ті кандидати, які набрали найбільше голосів. Скажімо, якщо це тримандатний мажоритарний округ, то обраними від нього будуть ті, хто посів перше, друге і третє місця, незалежно від того, представляють вони одну чи різні партії чи є самовисуванцями.

Як обиратимуть міських голів

Міських, селищних, сільських голів (вони ж – голови ОТГ, яких часто називають на західний манер називають мерами) також обиратимуть за різними системами, залежно від кількості виборців у відповідній раді.

У громадах, де виборців менш ніж 75 тис. (а таких громад більшість), голів обиратимуть в один тур. Щоб перемогти, кандидату достатньо посісти перше місце, випередивши найближчого конкурента хоча б на один голос. При цьому неважливо, наскільки високим є абсолютний показник переможця.

У громадах, де більш ніж 75 тисяч (а це, зокрема, всі громади, центрами яких є обласні центри чи інші великі міста), кандидатові в мери для перемоги потрібно здобути понад 50% голосів тих, хто візьме участь у голосуванні 25 жовтня. Якщо нікому з кандидатів це не вдасться, то ті з них, хто посяде перше та друге місця, вийдуть у другий тур, який має відбутися в неділю в межах трьох тижнів від дати його призначення. А вже в другому турі для перемоги достатньо обійти конкурента хоча б на один голос.

Щодо областей та районів, то, як і раніше, відповідно до Конституції вони не мають своїх голів, а обласні та районні ради є органами, що представляють спільні інтереси територіальних громад. Голови обласних та районних рад обираються не на виборах, а вже депутатами цих рад на їхніх пленарних засіданнях. А виконавчу владу в областях та районах здійснюють обласні та районні держадміністрації, голови яких призначаються та звільняються президентом.

Місто Київ є одночасно громадою й регіоном. У ньому, як і в інших міських громадах, обирається міський голова, проте одночасно, замість виконкому, існує і міська державна адміністрація. Її голову призначає президент, але згідно з рішенням Конституційного Суду, він має призначати на цю посаду того, кого кияни обрали мером. Проте, якщо ухвалити новий закон про столицю, система влади і розподіл повноважень у Києві може істотно змінитися.

Скільки й яких бюлетенів отримає виборець 25 жовтня

Більшість виборців отримає чотири різних бюлетені, але залежно від території кількість бюлетенів може бути більшою чи меншою і становитиме від двох до п'яти.

  1. Бюлетень із виборів депутатів ради міської, селищної або сільської громади. Його отримають усі виборці, крім мешканців 18 прифронтових ОТГ Донеччини і Луганщини.

У громадах, де виборців менш ніж 10 тис., виборець має відзначити в такому бюлетені одного кандидата в своєму багатомандатному мажоритарному окрузі, якого він підтримує.

У громадах, де виборців більше за 10 тис., виборець має обрати в бюлетені територіальний список партії, за яку він голосує, і окремо в іншій колонці може вписати по трафарету (як на поштовому конверті) номер кандидата з цієї самої партії, якщо він хоче підтримати саме цього кандидата. Прізвища всіх кандидатів з територіального списку кожної партії та їхні номери будуть вписані безпосередньо в бюлетень.

  1. Бюлетень із виборів голови ОТГ. Його отримають так само виборці по всій країні, крім 18 вищезгаданих ОТГ Донбасу. Тут все просто – треба відзначити того кандидата в мери, якого підтримуєш.
  2. Бюлетень із виборів депутатів районної ради.Такий бюлетень одержать усі виборці, окрім киян. Голосувати в ньому потрібно так само, як у бюлетені з виборів ради ОТГ з кількістю виборців понад 10 тис. – відзначити список партії, а за бажанням – також вписати номер окремого кандидата з цього списку.
  3. Бюлетень із виборів депутатів обласної Ради.Його отримають усі виборці, окрім мешканців Києва, Донецької й Луганської областей. Принцип голосування – такий самий, як у районну раду.
  4. У кількох містах, де міські ради вирішили зберегти районні в містах ради, виборці отримають також бюлетень із виборів депутатів районних у місті рад. Це Кривий Ріг, Кропивницький, Полтава та Херсон. Принцип голосування – такий же, як для бюлетенів обласних та районних рад.

Як правильно заповнювати бюлетень на виборах депутатів усіх обласних і районних рад і більшості рад ОТГ, дивіться у цьому відео

Поліція затримала водія, який в’їхав у натовп людей на Хрещатику

18:54 / 30 жовтня 2020

Сам водій після затримання дав свідчення, що втратив свідомість і втратив контроль над управлінням автомобілем. У нього беруться проби крові і сечі для перевірки факту, чи не перебував він під дією наркотичних або лікарських препаратів. Драгер на місці трагедії не показав наявність алкоголю в крові. Але більш точні результати дасть аналіз.

Антон Геращенко, заступник міністра внутрішніх справ

Геращенко уточнив, що крім двох загиблих, четверо людей отримали травми.

Слідчими поліції Києва буде пред'явлено підозру за частиною 3 статті 286 Кримінального кодексу – порушення правил дорожнього руху, яке спричинило за собою загибель двох і більше осіб.

Правила дорожнього руху України чітко вказують: «Забороняється керувати транспортним засоби у хворобливому стані, у стані втоми, а також перебуваючи під впливом лікарських препаратів, що знижують швидкість реакції та увагу», додав Геращенко.