НОВИНИ

Коротко і по суті. Лише Найважливіше.
UMN.UA - це найважливіші теми дня у розвитку та ексклюзиви з прямих ефірів UMN. Красиво. Інформативно. Виключно. Будь собою. Будь з нами. Бути справжнім – важливо!
Launched by
Якщо вам подобається те, що ми робимо —
будемо вдячні за фінансову підтримку нашого проєкту.
💙💛
Наші реквізити:
ГО ЮМН
IBAN:
UA063052990000026001016207598
pb.ua:
5363 5423 0778 1303
monobank:
5375 4141 0021 8964
Наша банка монобанк:
Paypal:
paypal@skrypin.ua
Payoneer:
5300 7211 2293 8860
Мобільні перекази:
+380963302229

Додаток «Дія». Що це таке та як ним користуватись?

12:19 / 13 лютого 2021

Напевне, мрією кожного українця є звільнення від всюдисущого бюрократизму, який дратує абсолютно всіх. Порятунком від нескінченних та безглуздих черг став мобільний додаток «Дія», офіційний реліз якого відбувся 6 лютого 2020 року. Окрім цього, паралельно існує й однойменний вебпортал, що допомагає вирішити безліч важливих питань всього у декілька кліків, не виходячи з дому.

Додаток став невід’ємною частиною цілісного проєкту Міністерства цифрової трансформації України під назвою «держава у смартфоні». 

За допомогою зручного додатка спрощується велика кількість процесів, що пов’язані з отриманням різноманітних державних послуг. Тим не менш, ще не всі українці в повній мірі змогли відчути всі переваги користування цим сервісом, та й не кожен знає про його користь у повсякденному житті. Принципи роботи застосунку та його відмінні особливості більш детально розглянемо далі, відповідаючи на найбільш поширені питання щодо нього.

Що являє собою мобільний додаток «Дія» 

У першу чергу, назва додатка — це скорочення від фрази «Держава і я». Це — важливий державний проєкт, фінансування якого відбувається за рахунок як нашої держави, так і за сприяння іноземних фондів. Він був презентований президентом Володимиром Зеленським та членами Кабінету Міністрів України. 

Основною концепцією додатка є спрощення процесу отримання державних послуг для громадян України та максимальне переведення їх у режим онлайн. Такий сервіс дозволяє забути про довжелезні черги до кабінетів чиновників, так як тепер публічні послуги доступні прямо у телефоні чи на відповідному сайті. Він націлений на значне прискорення комунікації із чиновниками, а також заощадження бюджету та зменшення корупції.

Додаток «Дія»: які послуги будуть доступні онлайн

Завдяки «Дії» (мобільному додатку та вебпорталу) українці мають змогу отримувати ряд послуг від держави в режимі онлайн. Зазначимо деякі з них:

- відкриття та реєстрація ФОП за декілька кліків;

- послуга «еМалятко», що дозволяє зареєструвати народження та місце проживання дитини, отримання фінансової допомоги від держави тощо;

- ідентифікація підпису документів за допомогою Bank ID;

- сплата штрафів прямо у додатку;

- зручне отримання особистої інформації за рахунок особистого кабінету з п’яти реєстрів (юридичних та фізичних осіб, громадських формувань, земельного кадастру тощо);

- отримання українцями, що досягли 14-річного віку, індивідуального податкового номеру під час оформлення ID-картки;

- реєстрація ТОВ.

Окрім цього, за допомогою додатка ви також можете зручно зберігати важливі для вас копії документів:

- ID-картки;

- закордонного паспорту;

- водійських прав;

- техпаспорту на власне авто;

- студентського квитка.

При цьому відображатися будуть лише документи нового зразка, а паперові чи ламіновані водійські права — ні.

Також зазначимо, що кожен електронний документ, що зберігається у додатку, у разі необхідності зможе стати засобом ідентифікації вас як особи чи підтвердити ваше право власності на авто. Тобто такий цифровий паспорт чи податковий номер ви можете пред’являти прямо з екрана вашого телефону.

Де завантажити додаток «Дія» 

Наразі у кожного охочого почати користуватися зручним додатком є можливість вільно завантажити його у крамниці застосунків відповідно до моделі вашого телефону: у сервісі Google Play Market — для власників смартфонів на базі операційної системи Android та у App Store — для ОС iOS. Також це можна зробити безпосередньо на офіційному сайті послуги.

Завантаження та користування додатком є безкоштовним.

Як зареєструватись у додатку «Дія» 

Для реєстрації у сервісі вам буде потрібно здійснити декілька простих кроків:

- після завантаження додатка пройти реєстрацію за допомогою Bank ID, вказавши при цьому номер вашої власної банківської картки;

- отримати на ваш мобільний телефон СМС із кодом підтвердження, який буде необхідно ввести у відповідне поле у додатку для завершення процесу авторизації;

- вигадати та ввести код-пароль, що надалі буде використовуватися для входу до системи (також при згоді користувача для цього можна буде користуватися Touch ID або Face ID).

Як працює додаток «Дія» 

Користуватись усіма функціями державного додатка можна лише за умови доступу до Інтернету. До речі, деякі мобільні оператори вже надають безкоштовний трафік безпосередньо для цього сервісу. 

При цьому зазначимо, що ваші документи будуть доступні в додатку та за відсутності підключення до мережі, тобто ви зможете передивитися їх у будь-який момент навіть офлайн. Але для того, аби перевірити достовірність цих даних, особливо під час пред’явлення такого цифрового посвідчення іншим особам, вже знадобиться Інтернет.

Також для повноцінної роботи з додатком вам знадобиться електронний підпис, отримати який безкоштовно ви можете за допомогою державних центрів сертифікації. Таким, наприклад, є АЦСК Податкової служби України. За додаткову плату ви можете отримати його і в акредитованих центрах сертифікації. 

На стартовій сторінці «Дії» ви зможете знайти декілька розділів, що допоможуть вам у навігації. Серед них є функції системи та підказки щодо користування системою, найчастіші питання та відповіді, служба підтримки, налаштування, за допомогою яких ви можете змінити пін код для входу в додаток чи Touch ID, а також вихід із системи при необхідності.

Безпека особистих даних

Ще одне надважливе питання, яке турбує кожного українця, який хоче користуватися додатком «Дія», — це питання безпеки, адже у застосунку зберігаються особисті дані користувача. Тому й виникають побоювання, що систему можуть зламати, а вашими даними зможе скористатися хтось інший.

Розробники додатка запевняють, що система чудово захищена від будь-яких можливих посягань ззовні, тому переживати про це не потрібно. Вся важлива інформація зберігається на платформі виключно у зашифрованому вигляді, а сама вона чітко відповідає всім високим світовим стандартам захисту від кіберзагроз.

Що робити при виникненні проблем із завантаженням додатка

Після того, як запуск роботи додатка був офіційно проголошений главою держави, ажіотаж на його завантаження побив усі рекорди. Звісно, за таких умов могло відбуватися перевантаження системи, і в той час могли виникати проблеми із його завантаженням. Проте, з тих пір минуло доволі немало часу, і наразі шаленого потоку нових користувачів вже немає. 

Якщо ж у вас виникають певні проблеми чи питання, ви завжди можете користуватися техпідтримкою — така функція є і безпосередньо в додатку, і на вебпорталі сервісу.

Майбутня еліта. Хто може допомогти перетворити ветеранів на рушійну силу суспільства

10:21 / 17 жовтня 2021

Сучасні ветерани навряд чи схожі на традиційних радянських дідусів у медалях і з гвоздиками. Тепер це активісти, політики та бізнесмени, що здатні захистити державу, відстояти свої інтереси й допомогти побратимам окремо або за участі влади. Саме про це 8 жовтня говорили в Маріуполі на масштабному форумі «Всеукраїнський діалог «Ветерани–громада». На ньому ветерани АТО/ООС зустрілися з владою, проговорили проблеми та досягнення. Форум об’єднав декілька тем, одна з основних — самоорганізація, пише Юлія Гаркуша для Українського тижня.

Спільнота ветеранів є однією з найбільш значущих у громаді, і не буде перебільшенням стверджувати, що без цієї спільноти вже не можна визначити шлях усієї країни. Це справжня армія, що на восьмий рік війни становить близько 500 тис. тих, хто повернувся з фронту. Але перш ніж повернутися до мирного життя та стати бізнесменом, політиком, активістом чи волонтером, часто доводиться проходити довгий шлях реабілітації, і нерідко перший, хто допоможе, — колишній побратим, теж ветеран.

Фізична, психологічна та соціальна реабілітація — перший виклик від мирного життя, з яким стикається людина, що повернулася з фронту. Нерозуміння та неповага з боку суспільства — перше, про що говорять ветерани, запевняє директорка Госпіталю ветеранів війни «Лісова поляна» Ксенія Возніцина. Тут потрібна співпраця МОЗ та Мінвету й розробка спеціальної програми щодо поширення уніфікованих механізмів роботи. Ксенія — професійна лікарка, яка роками займається питанням реабілітації ветеранів. Вона переконана, що в процесі реадаптації ветеранів повинні брати участь і комунальні установи, і соціальні служби, і громадські організації. Варто об’єднатися для створення невеличких центрів, просторів, хабів з елементами психосоціальної підтримки ветеранів не тільки на рівні обласних центрів, а й на рівні районів. Ще одна специфічна проблема — контузія, або «автограф війни», як її інколи називають. 55–60% контузій не зафіксовано, тому й виявити їхні наслідки буває важко. Позитивним є досвід співпраці міської психіатричної лікарні з місцевою громадською організацією «Бандерівський Схрон» з Івано-Франківська. Центр реабілітації там працює з 2016 року. За цей час налагодили співпрацю та схему роботи з важкими пацієнтами, з ветеранами, що мають ті чи інші залежності.

З березня 2017 року Центр працює і як Будинок ветерана, де учасники бойових дій у кризових ситуаціях мають можливість тимчасового проживання в колі побратимів, що дуже важливо. Центр виконує роль транзитного середовища між фронтом, іноді — медичним закладом і цивільним суспільством. Перебування в доброзичливому середовищі серед інших ветеранів та волонтерів, у якому відчувається безпека, розуміння, потрібність, допомагає ветеранам адаптуватися до мирного життя, налагодити або відновити соціальні зв’язки. Центр реабілітації «Бандерівський Схрон» з Івано-Франківська на форумі вперше отримав нагороду «Багряний хрест» як волонтерська організація. Це перша громадська заохочувальна відзнака, яку ініціювали ветерани. Нагороду можуть отримати цивільні громадяни, які впродовж останніх семи років підтримували українську армію та далі це роблять. ГО «Простір можливостей» розробила цю відзнаку спільно з Українським інститутом національної пам’яті. «Багряний Хрест» став першим в історії України елементом зворотного зв’язку від ветеранів до суспільства, яке не втомилося від війни, що триває вже восьмий рік.

Іншим способом реабілітації є ветеранський бізнес. Бути вільним найманцем, мати свій бізнес або працювати на господаря — різниця є завжди. Ветеран — це людина із загостреним відчуттям справедливості, тому йому важко йти працювати в корпорацію. А бізнес — це сублімація війни, каже Сергій Позняк, ветеран-підприємець, голова Асоціації підприємців-ветеранів АТО (АПВА). Він додав, що бізнес — «це шлях інклюзії ветерана в суспільство, це шлях створення робочих місць саме для ветеранів». Важливо зробити з ветеранів бізнес-еліту, проте еліта — перш за все відповідальність за вибір перед суспільством, відповідальність перед нащадками. І ветерани її на себе вже взяли, коли зі зброєю пішли на фронт.

«Дуже потрібна якась адекватна потужна та зрозуміла стратегія, хотілося б погодити якусь таку стратегію, яка буде створювати імідж ветерана-підприємця не як когось, хто хоче отримати гроші й нічого не робити, бо це не так. Ми профінансували бізнеси на 2 мільйони, і жоден проєкт не вийшов на дефолт, жоден не хитнувся», — підкреслив Сергій Позняк.

Сьогодні АПВА готова сприяти у відкритті власної справи, гуртувати тих, у кого вона вже є, і просувати концепцію ветеранського бізнесу. Є стратегія розвитку ветеранського бізнесу, є три законопроєкти, які ще має ухвалити Верховна Рада.

Але навіть без них уже достатньо успішних прикладів співпраці ветеранів із владою. Сьогодні важливо реалізувати накопичений досвід у кожному регіоні та масштабувати на всю країну. Окрім усього, такі ініціативи так чи так пов’язані з реформою децентралізації, реформою розвитку регіонів. Наприклад, Хмельниччина має найбільшу кількість розподіленого житла та готова ділитися досвідом. У мерії діє правило «найкращий подарунок на свято ветерану — своя квартира», і міська влада вже готує видачу квартир на найближчі свята. Тут діють програми повного фінансування, співфінансування за схемою 50/30, а часто й 60–70% вартості житла виплачують із міського бюджету. Частину квадратних метрів жертвують самі забудовники ніби в певний фонд, потім цю нерухомість також розподіляють. За словами Володимира Шрубковського, керівника «Центру допомоги учасникам АТО» у Хмельницькій області, першими квартири за цим принципом отримують ті, хто має поранення та інвалідність, травми, контузії й не оформлює їх офіційно. Діє спеціальна комісія, яка розглядає такі випадки.

Свого часу Житомир став першим містом, де з’явився ветеранський простір «Дім ветерана», робота якого спрямована на допомогу учасникам бойових дій в адаптації та поверненні до мирного життя. Це дорогий проєкт, але наразі його ККД становить 20% від закладеного потенціалу, зізнався мер Житомира Сергій Сухомлин. Він також додав: «Я розумію, що такий простір потрібен ветеранам, щоб вони там збиралися, навіть відсвяткувати день народження або згадати побратимів, які, на жаль, загинули. Але він працює час від часу. І це не дуже ефективно. Ветеран — не професія, та й поєднати в одному просторі все й одразу просто неможливо. Значно ефективніше працювати за напрямами». За його словами, четвертий рік поспіль міська влада відправляє учасників бойових дій на форум ветеранів НАТО, який проходить у Франції. «Коли наші військові бачать шанобливе ставлення до себе, це і є реабілітація в колі «своїх людей», — наголосив Сухомлин.

Нині в Житомирі мешкає понад три з половиною тисячі ветеранів. Для них працює комплексна програма соціального захисту, яку розраховано до 2025 року. Також із міського бюджету сплачуються послуги санаторно-курортного лікування та відшкодування витрат за лікування й медичну реабілітацію учасників АТО/ООС і членів родин загиблих. Організовано надання близько 31 тис. соціальних послуг, зокрема: психологічні та юридичні консультації, послуги посередництва, інформування, сприяння в оздоровленні, отримання гуманітарної допомоги. Натомість у Маріуполі ветеранам не вистачає потужностей для медичної реабілітації, вважає Олег Онишко, учасник АТО/ООС, член одного з ветеранських об’єднань міста. «У Маріуполі не вистачає ветеранського хабу, і на прикладі Львова та Хмельницького вважаю, що підтримкою могла б стати виплата на момент демобілізації, адже іноді, на перший погляд, невеликі гроші мають велике значення», — зазначив він. Загалом на обліку в цьому місті перебуває понад 5,5 тис. ветеранів, на спеціальну міську програму «Маріуполь з турботою про Вас» виділяють 18 млн грн на рік. За ці кошти забезпечують матеріальну допомогу, грошові виплати, сплачують курси та програми навчання й перепідготовки ветеранів та їхніх дітей, оздоровлюють учасників бойових дій. Для порівняння, у Львові 7,5 тис. учасників бойових дій, а обсяги фінансування сягають 100 млн грн на рік.

Так виходить, що окремі громади краще справляються з проблемами своїх земляків, ніж ціла держава. Основними проблемами національного рівня залишаються такі: майже не працює Міністерство в справах ветеранів у регіонах, досі не оновлено закон про статус ветеранів. Наразі у ВРУ перебувають п’ять різних законопроєктів, але на восьмому році війни закон 1993 року лише оновлявся, і в ньому немає жодного слова про такі важливі моменти, як-от освіта, підтримка бізнесу, додаткові стипендії. Не згадується там і про іпотеку чи співфінансування в отриманні житла.

А поки що в Україні залишаються три основні перешкоди для успішної реінтеграції ветеранів: нестача адміністративного потенціалу міністерств та міжвідомчого співробітництва; недостатня протидія загрозі політичної маргіналізації та радикалізації, а також посилення суспільного розколу, що веде до відчуження ветеранів як соціальної групи. Мінветеранів не має достатнього політичного впливу, фінансування та адміністративного охоплення для формування й реалізації загальної стратегії реінтеграції учасників бойових дій.

Крім того, проблемою залишається співпраця з набагато впливовішими відомствами — Міноборони та МВС. На політичному рівні відчуження ветеранів створює ризик відштовхнути частину з них в обійми радикальних груп. Ця радикалізована меншість тепер домінує в дискурсі щодо політичних поглядів учасників війни, що спричиняє ще більшу недовіру населення до спільноти загалом. Про це каже дослідження, проведене Фондом Конрада Аденауера в Україні, що опублікували у квітні 2021 року.

Ветеранська спільнота нерідко пасивна, але якщо надати цій силі мотивацію та поштовх, то це буде одна з найактивніших верств суспільства. Буває, що ветеранів ділять на «правильних» та «неправильних», часто влада не хоче з ними діалогу. Проте саме вони можуть та мають стати найкращою частиною суспільства.