НОВИНИ

Коротко і по суті. Лише Найважливіше.
UMN.UA - це найважливіші теми дня у розвитку та ексклюзиви з прямих ефірів UMN. Красиво. Інформативно. Виключно. Будь собою. Будь з нами. Бути справжнім – важливо!
Launched by
Якщо вам подобається те, що ми робимо —
будемо вдячні за фінансову підтримку нашого проєкту.
💙💛
Наші реквізити:
ГО ЮМН
IBAN:
UA063052990000026001016207598
pb.ua:
5363 5423 0778 1303
monobank:
5375 4141 0021 8964
Наша банка монобанк:
Paypal:
paypal@skrypin.ua
Payoneer:
5300 7211 2293 8860
Мобільні перекази:
+380963302229

Блог Олександра Лємєнова: Якими вакцинами будемо рятуватись від коронавірусу?

12:03 / 17 січня 2021

Цього разу команда StateWatch підготувала деталізований матеріал про те, якими саме вакцинами буде рятуватись світ у 2021 році. Влітку ми уже підіймали тематику вакцинації, але тоді це розглядалось з боку антивакцинаторства та міфів. Зрештою, купа маніпулятивної інформації підштовхнула нас до відповідного матеріалу знову. 

Отож, почнемо з екскурсу в історію. У 18 столітті англійський лікар Едвард Дженнер запропонував використовувати вірус коров’ячої віспи для профілактики натуральної віспи. 

Остання хвороба сторіччями знищувала мільйони людей по всьому світу. Пропозиція Дженнера базувалась на спостереженнях, що люди, які інфікувались коров’ячим вірусом, простіше переносять людський. Ідея стала реальністю і цей момент став фактичним зародженням системи вакцинації.

Тому з початком пандемії коронавірусу ключові задачі медичної системи світу полягали у швидкому пошуку ефективного лікування, в тому числі створення активної профілактики через вакцинацію. 

Прогнози розробки вакцин були різними – від пів року до кількох років. Зазвичай для створення вакцини необхідно 10-15 років досліджень.

Та все ж, у другій половині 2020 року десятки компаній оголосили про початок клінічних тестувань, а деякі – про підготовку до реєстрації ефективних препаратів. 10 листопада американська компанія Pfizer у співпраці із німецькою BioNTech представила результати 3-го етапу клінічних досліджень. Йдеться про рандомізоване, плацебо-контрольоване, сліпе дослідження, що є обов’язковим показником ефективності препарату чи вакцини.

У результаті ефективність препарату з назвою «Тозінамеран» становила 90%. Згодом, інша американська компанія – Moderna – відзвітувала про результати досліджень своєї вакцини. Її ефективність становила 95%. Особливістю цих препаратів є те, що вони стали першими зареєстрованими РНК вакцинами. РНК – це рибонуклеїнова кислота.

Запропонована технологія пропонує використовувати не вірус чи його білкову частку, а фрагмент матричної РНК, що поміщений у ліпідну оболонку або так звану нано-частинку. 

Основним недоліком цієї технології є нестабільність РНК. Іншими словами, вона швидко руйнується. Для тривалого зберігання, припустимо понад 6 місяців, для вакцини Pfizer-BioNTech необхідно охолодження до 70˚С. Запропонований «холодовий ланцюг» транспортування важко забезпечити в необхідних масштабах навіть в успішних країнах. Moderna пропонує більш витриваліший препарат – вакцина має зберігатись лише при -20 градусів за Цельсієм.

Ціна однієї дози «Тозінамерану» обійдеться в 20 доларів, а от Moderna продає свою вакцину за 34 долари/доза. Хоча ціни для держзакупівель значно менші. Варто зазначати, для успішної імунізації необхідне подвійне вакцинування: одна доза – на початку, друга – через 2-4 тижні. Тобто, ціну препарату варто множини на 2. У 2021 році виробники обіцяють виготовити понад 1 мільярд доз відповідного продукту. Інша історія з вакциною від AstraZeneca: 0,5 дози на початку і 1 доза через місяць. Значить вона буде трохи дешевшою. А кількість продукції – понад 3 мільярди. Під кінець 2020 саме ці 2 вакцини були схваленні ВООЗ для профілактики ковіду.

До грудня 2020 про результати ефективності своїх вакцин повідомили ще декілька фармацевтичних компаній. Серед них: британська AstraZeneca, яка ще влітку повідомляла про успішність першої та другої фази випробувань. Також у публічній площині йшлося про російський НІЦЕМ імені Н. Ф. Гамалії та китайське об’єднання Sinopharm. Препарати перших двох виробників відносяться до одного типу – векторних вірусних вакцин. Для доставки генів, що кодують певні фрагменти SARS-CoV-2, використовують інший непатогенний вірус (наприклад аденовіруси). 

Головна різниця у російському і британському варіанті вакцини – це вірусні вектори. Британці використали вірус шимпанзе, а росіяни – 2 різні штами людського аденовірусу. Звісно, це створює додаткове навантаження на організм. Хоча цьому є розумне пояснення.

Коли вірус проникає в клітину, вона синтезує білки збудника COVID-19, а далі уже за вище згаданим сценарієм. Зберігати такі препарати можна у звичайному холодильнику, що спрощує проблему з логістикою. Вакцина від AstraZeneca обійдеться в 4 долари. Попередньо опубліковані дані показали, що подвійна одинарна доза ефективна в 62% пацієнтів, а от вакцинація за формулою 0,5+1 збільшує ефективність до 92%. Проте через використання розділеного тестування (2 види експерименту) виробнику рекомендовано провести додаткові дослідження. Відмінність у тестуванні пояснюється імунною відповіддю на носій. Якщо одразу ввести повну дозу британської вакцини, то імунітет утвориться не лише до коронавірусу, а й до вектора. При повторному введені через місяць значна частина препарату буде знищена імунітетом. Тому важко говорити про ефективність вакцини. Вирішення проблеми знайшли у зменшенні дози. Альтернативу вбачають у співпраці з росіянами, які саме тому застосовують 2 вектори. До кінця 2021 року прогнозується виготовити 3 мільярди доз «оксфордської» вакцини. На сьогоднішній день вона схвалена лише у Великій Британії.

Російський «Sputnik V» - космічна вакцина не лише за назвою. Проте чогось оригінального вони не пропонують. Вектор – так само аденовірус, як і у британців. Проте темпи переходу від закінчення доклінічних досліджень до реєстрації – нереально швидкі, що становили менше місяця. Іншими словами, світова наукова спільнота сумнівається у безпечності продукту НІЦЕМ імені Н. Ф. Гамалії. Попри твердження керівництва РФ, цей препарат не пройшов якісної клінічної перевірки, має значну кількість ускладнень (144 ускладнення). Однак, це не завадило запустити виробництво ще у серпні. А в грудні росіяни відмовились від групи плацебо, що звісно нівелює об’єктивність тестування. Зрештою, нехай росіяни цей препарат собі і «вакцинують». Великі надії, що МОЗ збереже слово і не зареєструє «Спутнік» в Україні, як про це мріють проросійські політики.

Теоретична оцінка ефективності – 92%. При цьому, ціна – 10$. Додатковою опцією є букет ускладнень та ймовірність захворіти на коронавірус. До слова, троє лікарів на росії інфікувались на COVID19 після вакцинації. Проблема Sputnik V не в походженні, а в якості продукту, яка є сумнівною.

Китайський препарат, який розробляв Пекінський інститут біоресурсів, уже зареєстрований у Китаї, Бахрейні та ОАЕ. Вакцина від Sinopharm представляє собою хімічно інактивований вірус щодо якого, власне, й виробляється імунітет. За оцінками дослідників, рівень протикоронавірусного захисту досягає 86%. 

Але повернемось до України. Деякі приватні клініки вже обіцяють своїм клієнтам можливість вакцинуватись на початку 2021 року. Інактивована вірусна вакцина китайського виробника Sinovac Biotech коштує в них 110$ за дозу. Про безпечність відомо мало. Однак, такого роду вакцини несуть високе алергічне навантаження і вона наразі ще не зареєстрована в Україні, що не зупинило МОЗ підписати договір про тестуванні вакцини в Україні. За ціною в 18 доларів ми маємо отримати 900 тисяч доз. Дивовижна лінійнійна тупість. Або просто корупція. При цьому зауважу, що Бельгія купує за ті ж гроші рекомендовану Moderna.

Як наслідок, в 2021 рік ми крокуємо з цілим списком вакцин, які потенційно можуть врятувати життя десятками мільйонів людей по всьому світу. Західні демократії уже забезпечили поставки відповідних препаратів до своїх країн. 

З 8-го грудня розпочалась вакцинація у Британії, з 15-го – в США, 19-го – Ізраїль, досягнувши відмітки 1 млн до нового року – а це 15 відсотків усього населення країни. 27 грудня – до цього списку приєднались країни-члени ЄС. 

Україні залишається чекати обіцяного від COVAX (8 мільйонів доз) та активніше шукати методи отримання вакцин від рекомендованих ВООЗ виробників. На відповідні цілі вітчизняний держбюджет у 2021 року запланував 2,6 мільярди гривень або трохи менше 100 млн доларів. Однак, вистачить цього всього на 4 мільйони доз. За таких розрахунків планується провести вакцинацію 6 мільйонів громадян у країні з населенням майже в 40 мільйонів. Політики обіцяють збільшити об’єм поставок до 16 млн. доз, а до 22-го року провакцинувати третину населення. 

Як і передбачали у Bloomberg, для всіх інших можливість отримати вакцину з’явиться лише в 2022 році. Однак, чи багато таких буде у країні з довірою до вакцинації 55%? Це вже питання іншого порядку та інтелектуального розвитку також.

Ми переходимо на розповсюдження інформації лише у YouTube, Facebook та Тelegram

13:23 / 2 березня 2022

Друзі! Важливо! Ми переходимо на розповсюдження інформації лише в YouTube, Facebook та Тelegram-каналі.

Інформаційні стріми з 8 ранку до 0 ночі у співробітництві з відомими журналістами та блогерами на каналах UMN та skrypin.ua

Наш Facebook: https://www.facebook.com/UkrMediaNetwork

Наш Тelegram: https://t.me/UMNuaНаш Twitter: https://twitter.com/UMN_ua