6 грудня минулого року акції компанії Zoom коштували близько $64. Компанія вийшла на публічний фондовий ринок у квітні 2019 року, і до лютого 2020 року широка публіка мало знала про її продукти — сервіси для відеоконференцій. На кінець січня 2020 року ціна акцій Zoom складала близько $75, проте уже за місяць подвоїлась і становила $157, а 16 жовтня — сягнула свого річного максимуму в $559. Таким чином, за 11 місяців, із грудня по жовтень, акції цієї компанії зросли в ціні майже вдесятеро, а з її сервісом познайомилась дуже широка аудиторія — від шкільних учителів, університетських професорів та організаторів навчальних подій до лікарів, правоохоронців та письменників. Zoom — одна з компаній, яка завдячує своєму злету пандемії COVID-19, пише Надія Баловсяк для "Тижня".

Неочікувані лідери та аутсайдери

COVID-19 дав старт багатьом новим напрямкам, підштовхнув чимало бізнесів до переходу в онлайн, а пересічних користувачів — до активнішого використання цифрових сервісів. Водночас пандемія дуже негативно відобразилася на цифрових платформах, які допомагали надавати послуги в звичному форматі офлайн. До прикладу, Uber втратила близько 80% доходу від пасажирських перевезень, а її акції обвалились вдвічі. Аналогічного падіння зазнав і бізнес The Priceline Group — компанії, що володіє сервісом бронювання готелів Booking.com.

У прогнозах щодо розвитку техноринку, які зазвичай публікуються наприкінці року, в грудні 2019-го писали про активний розвиток інтернету речей, штучний інтелект, квантові обчислення та безпілотні автомобілі. В реальності ж через рік ми можемо говорити про те, що в 2020 році найбільший поштовх отримали технології зв’язку та комунікації (від супутникового інтернету до сервісів відеокомунікації), цифрової освіти (EdTech) та цифрової комерції (яка в попередні роки зростала, проте не надто активно, зіткнувшись із насиченням ринку).

Новітня комунікація

Необхідність швидкого переходу на віддалену роботу вимагала інструментів цифрової комунікації, і під час весняного локдауну вибір найчастіше падав на продукти Zoom. Успіхи компанії вплинули на ціну її акцій, яка в 2020 році злетіла до неймовірних показників. За перші два місяці 2020 року аудиторія сервісу зросла суттєвіше, аніж за весь 2019 рік. Станом на кінець лютого сервісом користувались майже 13 млн користувачів на місяць, що на 20% більше, аніж на кінець 2019 року. В січні та лютому до Zoom долучались понад 2,2 млн користувачів щомісяця, тоді як у 2019 році цей показник складав 1,9 млн. Акції компанії демонстрували стрімке зростання, незважаючи на загальне падіння фондового ринку в перші місяці року.

Проте починаючи з літа 2020-го у Zoom з’явилось багато конкурентів серед BigTech, які залучили всі засоби для того, щоб перетягнути користувачів на свій бік. Так, Google надала у відкритий доступ свій сервіс відеоконференцій Google Meet, який раніше був доступний лише для корпоративних клієнтів продуктів G Suite (платного набору онлайн-інструментів для середніх та великих компаній). Також Google збільшила кількість одночасно підключених користувачів та скасувала часові обмеження на безкоштовні дзвінки спочатку до жовтня 2020-го, а потім і до березня 2021 року. При цьому компанія почала примусово додавати у Google Calendar автоматично згенеровані посилання на Google Meet-конференції під час планування групових зустрічей. Простота у використанні та робота через браузер дозволила Google залучити велику кількість користувачів, які навесні обирали Zoom, особливо в навчальних закладах. Таким самим шляхом пішла Micro­soft. Спочатку вона запропонувала безкоштовний інструмент відеоконференцій Microsoft Teams, а потім інтегрувала в Skype для Windows 10 сервіс відеозв’язку Meet Now, який є повним аналогом Zoom, уже підключеним до Skype, але повністю безкоштовним. Завдяки раніше укладеним угодам з офіційними структурами та навчальними закладами Microsoft Teams теж порівняно швидко набрала аудиторію. Також функцію відеозв’язку запустив влітку месенджер Telegram, а Facebook представив відеочати у своєму Facebook Messenger.

Водночас, представляючи свій фінансовий звіт уже восени, компанія Zoom попередила про можливе зниження валового прибутку з огляду на велику кількість безкоштовних користувачів, які прийшли до неї в ІІІ кварталі — ймовірно, з початком нового навчального року. Видатки на інфраструктуру, необхідну для роботи цих користувачів, доволі великі, а прибутку вони не приносять. Водночас на корпоративному ринку та серед представників малого та середнього бізнесу Zoom почала втрачати позиції на користь конкурентів. Проте у експертів немає сумнівів щодо того, що ринок сервісів відеозв’язку є надзвичайно обнадійливим у віддаленій перспективі.

В перші дні грудня стало відомо про те, що компанію Slack, розробника інструментів для ділової комунікації, купила фірма Salesforce. Розмір угоди в $27 млрд робить це поглинання одним із найбільших на технологічному ринку не лише в 2020 році, а й загалом за всю історію. До того ж ця оцінка свідчить про перспективи ринку ділової комунікації. Месенджер Slack — це найпопулярніший інструмент саме для ділового спілкування. Тому компанія Salesforce, яка розробляє CRM-системи (системи управління взаємодіями з клієнтами) та інші корпоративні ІТ-рішення, зацікавлена в тому, щоб додати до пакету своїх продуктів ще й інструмент для ділової комунікації. Цьому сприяє розуміння, що навіть після закінчення пандемії і часткової відмови від віддаленої роботи такі сервіси, як Slack, будуть неабияк потрібні багатьом компаніям.

Світові рекорди EdTech

Цифрова освіта — ще один напрямок, який пережив рекордний підйом у 2020 році. Саме пандемія дала поштовх розвитку сервісам цифрової освіти, які довели, що дистанційна освіта із урахуванням всіх особливостей, сильних та слабких сторін такого навчання не лише має право на існування, але й може бути ефективною. Звісно, не для всіх категорій слухачів і не для всіх освітніх напрямків, проте в умовах обмежень дистанційна освіта є прийнятною альтернативою класичній. Термін EdTech з’явився ще до пандемії. Він об’єднує освітні технології, які допомагають навчальним закладам та педагогам досягати освітніх цілей новими методами з використанням ІТ-інструментів. Простіше кажучи, EdTech — це використання ІТ для покращення освіти.

З початком пандемії інтерес інвесторів до сервісів цифрової освіти б’є рекорди. За перші три квартали 2020 року в EdTech-стартапи вклали понад $8 млрд. А серед компаній, що отримали ці інвестиції — як новачки, так і давні гравці ринку онлайн-освіти, наприклад Coursera (провела раунд F фінансування та отримала $130 млн та Masterclass (отримала $100 млн в раунді Е). Китайський EdTech-проєкт Byju отримав інвестиції виходячи з оцінки в $10 млрд, що є рекордним показником для проєктів цього напрямку. Загалом ринок EdTech оцінюють у $74 млрд і прогнозують, що він зросте до $370–$400 млрд до 2025 року.

Криза як можливість

Ще під час весняного локдауну продавці були змушені переорієнтуватись на онлайн-доставку. Тож компанії, зайняті в електронній торгівлі, отримали справжній подарунок долі, який потрібно було лише правильно використати. Активність цифрових покупок березня 2020 року і збільшення онлайн-платежів на третину, про яке говорили аналітики ринку навесні, не надто просіли й згодом, влітку та восени, коли більшість країн послабили карантинні обмеження. І найнаочнішим доказом успіхів онлайн-торгівлі стала діяльність найбільшого світового маркетплейсу — компанії Amazon, яка напряму відобразилась в оцінках акцій цієї компанії на фондовому ринку.

Згідно з індексом мільярдерів від Bloomberg статки Джеффа Безоса, керівника та засновника Amazon, з початку року збільшилися на понад $70 млрд, а акції компанії зросли вдвічі — з $1,8 тис (січень 2020 року) до $3,6 тис (вересень 2020 року). Хоча компанії довелось витратити великі кошти на дезінфекцію приміщень та організацію безпечної роботи, про її успіхи свідчать такі дані: — в березні компанія найняла понад 100 тисяч працівників внаслідок зростання кількості замовлень; — у цьому ж місяці Amazon продавала товарів на $11 000 на секунду; — в ІІ кварталі компанія продала на 40% більше, аніж минулого року; — у вересні компанія найняла 100 тисяч додаткових працівників для роботи на складах; — загалом із початку пандемії кількість нових працівників Amazon перевищила 400 тисяч, а загальна кількість персоналу компанії — 1,2 млн працівників.

Технології спостереження

З перших тижнів пандемії уряди окремих країн спільно з техногігантами почали міркувати, як новітні розробки могли б допомогти в боротьбі з пандемією. Інструменти стеження за контактами користувачів запровадили в перші ж дні Китай та Сингапур. Європа та США, яким властиве уважніше ставлення до приватності та права людини на захист особистого життя, тим часом шукали методи, які б, із одного боку, допомагали долати вірус, а з іншого — максимально вберегли конкретну людину від стеження.

До розв’язання цієї задачі з багатьма невідомими долучились такі ІТ-гіганти, як Apple та Google. Саме вони, основні розробники мобільних операційних систем, створили інструменти для попередження людини про контакт із хворими на коронавірусну хворобу, не розкриваючи деталі цього контакту. Паралельно окремі країни створювали свої додатки для стеження за контактами, і деякі з них викликали суперечки між урядами цих країн та адміністраціями магазинів мобільних додатків (як це сталось Великій Британії), оскільки для своєї роботи ці додатки потребували доступу до даних смартфонів користувачів, чого не бажали допускати в Apple та Google.

На сьогодні стало зрозуміло, що технології майже не допомогли у вирішенні проблеми COVID-19 (за винятком деяких країн, які й не приховували, що скористались системами масового стеження, що зазвичай застосовуються для розшуку злочинців). Основна причина полягала в тому, що ефективність додатків стеження за контактами могла би допомогти лише в тому разі, коли б їх встановила більшість жителів країни. Проте реальні дані виявились набагато нижчими за очікувані: так, у Німеччині такі програми встановили лише близько 20% громадян, в Італії — 14%, у Франції — 3%. Проникнення аналогічного додатка в Сингапурі на рівні 40% дозволило міністерству здоров’я цієї країни вдвічі скоротити час, необхідний для виявлення кола контактів.

Незважаючи на повний провал «технологічного» боку боротьби з COVID-19, розмови про посилення стеження за громадянами — ясна річ, із благородною метою захисту суспільного здоров’я — не вщухають. Нещодавно голова КНР Сі Цзіньпін запропонував створити міжнародну систему здоров’я, яка б містила інформацію про громадян, у тому числі дані про щеплення від COVID-19, контакти з хворими тощо. Наразі ці ідеї звучать щонайменше дивно, але невідомо, як світова спільнота реагуватиме на такі пропозиції в подальших критичних ситуаціях.

Ідеї про масове відстеження в різних варіаціях та реалізаціях час від часу лунають, проте завжди знаходились правозахисники, яким вдавалось аргументовано їм протистояти. Так сталося і під час пандемії COVID-19, проте немає гарантії, що і в майбутньому їхні аргументи сприйматимуть серйозно.

Протидія монополіям

Проте не лише COVID-19 визначав напрямки розвитку ІТ-ринку. У 2020 році відбулось декілька важливих подій, які вплинуть на розвиток ІТ-сектору, хай і в віддаленій перспективі.

Одними з найголовніших серед них можна назвати перші підсумки антимонопольних слухань щодо BigTech — найбільших ІТ-компаній. Спроби приборкати BigTech здійснювались і раніше, проте системні кроки щодо підважування монопольного становища великих технологічних компаній на ринку відбулися саме у 2020-му. У жовтні 2020 року підкомітет із антимонопольної політики юридичного комітету Палати представників Конгресу США випустив звіт за результатами тривалого 16-місячного розслідування діяльності BigTech, а саме Amazon, Apple, Google та Facebook. В документі обсягом 440 сторінок проаналізовано діяльність техногігантів та її вплив на розвиток ІТ-ринку у США та у світі.

Автори звіту звинуватили великі технологічні компанії в антиконкурентній поведінці та організації монополій у низці сегментів та запропонували розділити їх на декілька менших компаній. У звіті йдеться про те, що фігуранти розслідування використовували антиконкурентні методи та зловживали своїм становищем, щоб зміцнити позицію у відповідному сегменті ринку. Серед небезпечних методів, якими послуговувалися техногіганти, зокрема назвали такі: нав’язування неконкурентних умов для клієнтів та партнерів; неконтрольований збір даних; завищені ціни; створення правил для ринку, на якому домінують компанії, та водночас ігнорування їх ними ж самими.

Незважаючи на існування прецеденту (майже 30 років тому було розділено компанію AT&T), наразі невідомо, чи справді конгресменам вдасться домогтись розділення цих компаній. Проте можна припустити, що принаймні їхні майбутні угоди щодо поглинення конкурентів оцінюватимуться з точки зору перспектив монополізації ринку. Можливо, якби американські законотворці подумали про це 8–10 років тому, ми б не мали Facebook як триєдиного гравця на ринку, що володіє і соцмережею, і фотосервісом (Instagram), і одним із найпопулярніших месенджерів (WhatsApp).

Блокування TikTok

Шалений успіх китайської соціальної відеоплатформи TikTok не лише підважив ринок соціальних мереж, де, на перший погляд, нічого нового, окрім подальшого панування Facebook-тріумвірату, чекати не доводилося. Проте вимоги обмежити використання TikTok серед американських військових і державних службовців ближче до середини 2020 року призвели до спроб заблокувати цей сервіс у США та навіть до реальних кроків для досягнення цієї мети.

Президент США Дональд Трамп підписав указ, згідно з яким сервіс TikTok мав бути заблокований для американців або проданий американській технологічній компанії. Крім TikTok, Трамп заборонив і інші китайські додатки, зокрема WeChat — лише вибори буквально врятували компанію від остаточного блокування, хоча вона й домовилась із Oracle та Walmart про купівлю її американського підрозділу. Якщо пригадати, що блокування соцмережі супроводжувалось запуском подібних до TikTok сервісів іншими американськими компаніями, наприклад Facebook та YouTube, то стає зрозуміло, що насправді обмеження доступу є нічим іншим, як черговим прикладом нечесної конкурентної боротьби, реалізованої під прикриттям нібито захисту національної безпеки. Ця мета може прикривати й багато інших суто економічних протекціоністських дій, які стали візитівкою адміністрації Дональда Трампа. Наразі історія з TikTok ще не завершена, і компанія продовжує переговори щодо реструктуризації американських активів. Проте остаточне розв’язання ситуації навколо китайського сервісу може стати прецедентом для боротьби з конкурентами — успішним чи не дуже, — яким послуговуватимуться в інших країнах.

2021-й технологічний

Саме завершення історії з TikTok стане однією з найголовніших подій, за якою можна буде спостерігати у наступному році. Особливо на тлі появи на ринку соціальних мереж іще одного гравця — проєкту Parler, який відрізняється від звичних Facebook/Instagram м’якшим підходом до модерації контенту користувачів (якщо не повною її відсутністю).

Вимоги Трампа внести зміни в статтю 230 закону про етику в сфері комунікацій (Section 230 of the Communications Decency Act), яка би примусила соцмережі ретельніше цензурувати контент користувачів, вперше пролунали влітку. Але від погроз тодішній президент США перейшов до дій, пообіцявши накласти вето на оборонний бюджет-2021, допоки не буде змінено Section 230. Як саме розвиватиметься історія навколо головного закону, що регулює ринок соціальних мереж у Сполучених Штатах, — це ще одна історія, варта уваги.

2020 рік також відзначився тим, що відразу декілька штатів США заборонили використання технологій розпізнавання, аргументуючи це великою кількістю пересторог щодо цих технологій та порушенням права громадян на приватність. Отже, в прийдешньому році можна буде побачити, яким саме чином регулюватиметься ця технологія у США і у Європі, та чи про­довжиться тренд на заборони. Крім того, показовими стануть розвиток стартапів та напрямків, які отримали поштовх під час пандемії (а надто те, як вони впораються з поверненням працівників в офіси, а покупців — у магазини), еволюція фейкових новин, а саме Deep Fake, а також криптовалютний ринок загалом та довгоочікуваний запуск криптовалюти компанією Facebook. 

Друзі! Важливо! Ми переходимо на розповсюдження інформації лише в YouTube, Facebook та Тelegram-каналі.

Інформаційні стріми з 8 ранку до 0 ночі у співробітництві з відомими журналістами та блогерами на каналах UMN та skrypin.ua

Наш Facebook: https://www.facebook.com/UkrMediaNetwork

Наш Тelegram: https://t.me/UMNuaНаш Twitter: https://twitter.com/UMN_ua