НОВИНИ

Коротко і по суті. Лише Найважливіше.
UMN.UA - це найважливіші теми дня у розвитку та ексклюзиви з прямих ефірів UMN. Красиво. Інформативно. Виключно. Будь собою. Будь з нами. Бути справжнім – важливо!
Launched by
Якщо вам подобається те, що ми робимо —
будемо вдячні за фінансову підтримку нашого проєкту.
💙💛
Наші реквізити:
ГО ЮМН
IBAN:
UA063052990000026001016207598
pb.ua:
5363 5423 0778 1303
monobank:
5375 4141 0021 8964
Наша банка монобанк:
Paypal:
paypal@skrypin.ua
Payoneer:
5300 7211 2293 8860
Мобільні перекази:
+380963302229

Скільки насправді слід займатися спортом для довшого життя? Результати тривалих досліджень - New York Times

12:12 / 10 жовтня 2021

Два незалежних одне від одного дослідження показують, що 7–8 тисяч кроків щодня або 30–45 хвилин аеробних навантажень – ідеальні для якнайдовшого життя. Більше не треба, але й менше теж, передає видання texty.org.ua.

Для того, щоб збільшити шанси на довге життя, слід проходити принаймні 7 тисяч кроків на день (еквівалент близько 5 кілометрів для більшості людей), або займатися бігом, велоспортом, плаванням абощо приблизно 30–45 хвилин у більшість днів, щоб сума складала понад дві з половиною години на тиждень.

Про це йдеться у двох дослідженнях, які разом відстежували понад 10 тисяч як чоловіків, так і жінок упродовж кількох десятиліть.

Достатня кількість активності зменшує ризик передчасної смертні на 70%.

Водночас може бути верхня межа рокам, які активність додає до життя – займаючись більше, років не додаси, а в крайніх випадках можна "перетренуватися" собі на шкоду.

Віддавна багато наукових досліджень показувало, що активні люди статистично живуть довше за тих, хто веде малорухомий спосіб життя. Принаймні 10% американців, які померли у віці від 40 до 70 років, так чи інакше помирали внаслідок хвороб, спричинених надто малою кількістю фізичної активності. Про це свідчить державне дослідження Центрів з профілактики хвороб США. Те саме було досліджено і в Європі.

Однак досі науковці не говорили на основі точних даних, скільки саме треба рухатися й чи можливо рухатися "надто багато".

Нові дослідження це виправляють. Перше з них оприлюднено на науковому ресурсі JAMA і проводилось університетом Массачусетсу, тими-таки Центрами профілактики хвороб США (державні інституції) та іншими. Виявилося, що дані про 10 тисяч кроків на день перебільшені – достатньо 5–7 тисяч кроків, але справді практично в усі дні. Дослідження велося багато років, науковці відстежували, зокрема, у якому віці помирали учасники, за якими вперше почали стежити десятиліття тому. Виявилося, що кількість щоденних кроків, більша за 7 тисяч кроків на день, уже ніяк не пов'язана з тривалішим життям.

Інше дослідження, опубліковане в Mayo Clinic Procedings, так само десятиліттями, з 1970-х, відстежувало десятки тисяч данців – тут запитували про час, упродовж якого люди щотижня займаються різними видами спорту: дуже популярним у Данії велоспортом, а також футболом, тенісом, бігом, плаванням, гандболом, "фітнесом" у спортзалах, бадмінтоном тощо.

За 25 років від початку дослідження близько половини людей, які вже немолодими включалися в нього в сімдесятих, померли. Однак ті, хто займався від двох з половиною до чотирьох з половиною годин на тиждень, помирали на 40% менше для кожного віку.

Якщо приблизно перерахувати це в кроки (точно не зробиш), виходять ті самі від 7 до 10 тисяч кроків практично щодня.

Після цього виникає плато, а при сильному збільшенні навантаження навіть деякий спад середньої тривалості життя.

Найбільш активна група, яка займається спортом понад 10 годин на тиждень, втрачає приблизно третину додаткових років життя у порівнянні з тими, хто займається помірно – від двох з половиною до чотирьох з половиною годин на тиждень.

Обидва дослідження є "асоціативними, тобто вони показують зв'язок між фізичною активністю та тривалістю життям – але не досліджують прямі причини довшого чи коротшого життя, як-от рівень цукру в крові, тиск, стан серцево-судинної системи тощо.

Однак в обох присутні ті самі висновки:

  1. ідеальна кількість навантаження еквівалентна 7–8 тисячам кроків на день у середньому
  2. це те саме, що 30–45 хвилин помірного фізичного навантаження практично щодня
  3. або від двох з половиною до чотирьох з половиною годин помірного навантаження на тиждень (але, звісно, не все за один раз).
  4. більша кількість фізичної активності нічого не додає
  5. значне перевищення може скоротити життя
  6. не має значення, чи ви достатньо ходите чи займаєтеся спортом, і яким саме: робіть те, що вам підходить
  7. для абсолютної більшості людей це означає "рухайтеся більше", бо дуже мало хто насправді перетреновується
  8. але "що занадто, те не здорово".

Англійською в New York Times

"Це перемога і не лише України, а й міжнародного права" - історик Сергій Кот про повернення "скіфського золота"

21:39 / 26 жовтня 2021

Апеляційний суд Амстердама, де проходили слухання по суті у справі про приналежність колекції "скіфського золота", ухвалив рішення повернути експонати виставки "Крим. Золотий острів у Чорному морі" на територію суверенної держави Україна. Колекцію "скіфського золота" привезли у музей в Амстердамі на виставку ще до окупації півострова росією. Скіфське золото, доки триває судова тяганина, зберігається в музеї Алларда Пірсона в Амстердамі.

Як Україні вдалося повернути культурне надбання, чому це рішення є прецедентом та де будуть зберігати повернуті артефакти в ефірі UMN розповів доктор історичних наук Сергій Кот.

"Це перемога і не лише України, а і перемога міжнародного права"

Перша звістка – це неймовірне піднесення, ми пройшли великий шлях, він виявився поки переможним, це рішення апеляційного суду – це, фактично, крапка поставлена. І згідно з нідерландським законодавством, ще може бути апеляція до Верховного суду, але все таки апеляційний суд підтримав і затвердив рішення першої інстанції, яке ми мали у грудні 2016 року, про те що «скіфське золото» має бути повернуто до України. Це перемога і не лише України, а і перемога міжнародного права", – розповів історик.

У 2015 році це питання постало серйозно, говорить Сергій Кот. У тодішньому складі Міністерства культури України була певна розгубленість, один із заступників міністра, коментуючи це журналістам, сказав, що імовірно доведеться віддавати ці речі у кримські музеї, які перебували в умовах російської окупації, додав Кот.

За його словами, згідно з міжнародним правом і конвенцією, країна, яка видала дозвіл на тимчасове вивезення культурних цінностей, наприклад з метою виставки, ця країни і має бути отримувачем назад. 

Нас пробували схилити до того, що є контракти між музеями і організаторами і речі мають повернутися в ті музеї. Невипадково Україна зробила сильний крок у 2020 році, коли подала на відвід судді, яку запідозрили у співпраці з рф. Тому що ця суддя при розгляді аргументів сторін спробувала виключити з аргументації української сторони і не долучити до справи якраз посилання на міжнародні зобов’язання сторін і на конвенцію 1970 року", - розповідає Кот.

Історик наголошує, що відповідно до норм конвенції, речі, які не повертаються вчасно після тимчасового вивезення, офіційно оголошуються незаконно вивезеними і підлягають безумовному поверненню в країну походження.

Новий склад суду діяв по совісті і по справедливості, і згідно з міжнародним правом. Не думаю, що Верховний суд Нідерландів змінить рішення суддів і першої інстанції, і апеляційної інстанції. Скоріш за все, конвульсивні дії російської сторони будуть спрямовані на те, щоб відтягнути офіційне передання цих речей до України, бо це означитиме велику міжнародну поразку росії у цій справі", – пояснює Сергій Кот.

Колекція отримала назву "скіфське золото" завдяки журналістам, говорить Сергій Кот.

Це була виставка великої кількості артефактів різних періодів і різних народів, пов’язаних з історією Криму. І це дійсно починалося від скіфської доби, сарматські речі і речі готів, періоду Готського царства у Криму, що безумовно цікавило Німеччину. Найцінніші речі були з центральних музеїв України, зокрема з Національно-історичного музею. Вони повернулася ще тоді. Спір, що тоді виник навколо кримських музеїв, які в умовах окупації почали вимагати, щоб саме їм повернули предмети. Вони там не є найціннішими, але це велика кількість, близько 550 предметів, різної доби, різного характеру. Але кожна пам’ятка сама по собі є унікальною і неповторною, це оригінальна річ. Поза уявленнями про цінність золотих виробів і срібла чи дорогоцінних каменів, кожен артефакт є цінним. І тому країна бореться і за цінні речі, щоб вони лишилися в Україні і належали нашій культурній спадщині, і за справедливе вирішення цієї ситуації на основі міжнародного права", - розповідає науковець.

Повернуті експонати, які неможливо повернути з якихось причин в ті музеї, в яких вони були, вони можуть перебувати на депозитарії до того часу, поки буде можливість передати їх назад, зазначає історик. Тому ці речі можуть бути в одному з українських музеїв. Вони можуть експонуватися і чекати поки вони повернуться в кримські музеї. Проте історик говорить про ще одну проблему.

Сьогодні ніхто не може проконтролювати долю десятків і сотень тисяч археологічних артефактів, які внаслідок масштабних будівництва, розгорнутих російськими окупантами на території Криму, знищується. В майбутньому, це рішення суду може радикально вплинути на долю тих експонатів, які згодом вдасться виявити у російських музеях, після того, як Крим повернеться в Україну і Україна буде мати всі права для того, щоб вимагати повернення своїх культурних цінностей на свою територію", - каже Сергій Кот.